1) Микола Гуменюк звернувся по куль соломи, а не сіна до тих, хто не мав можливості потрапити до театру.
Цитата "Ось на дверях з'явилась постать секретаря комсомольського осередку Миколи Гуменюка. Через голову касира вiн гукнув нещасливцям : — Гей, малеча, хто швиденько принесе куль соломи — пропустимо в театр!". Михайлик ще перепитав чи не потрібно театру ще й сіна. цитата "— А може, й сiна треба в театр? — обiзвався я. — Нi, поки що обiйдемося без сiна, — пiдрiзав секретар мою останню надiю чесно ввiйти в театр".
8. Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок пообіцяв пустити його, але перед цим показати " де раки зимують", а потім вже були і всі інші варіанти "покарання" ))
9. Своєю слабкістю хлопець вважав, на мою думку, читання, тому що полювання він зовісм не любив, а про те, що він любив збирати гриби у творі також згадки особливо немає. Є Згадка про те, що Михайлик любив бувати у лісі: пити березовий сік, любуватися природою, у тому числі грибами.
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Відповідь:
1) Микола Гуменюк звернувся по куль соломи, а не сіна до тих, хто не мав можливості потрапити до театру.
Цитата "Ось на дверях з'явилась постать секретаря комсомольського осередку Миколи Гуменюка. Через голову касира вiн гукнув нещасливцям : — Гей, малеча, хто швиденько принесе куль соломи — пропустимо в театр!". Михайлик ще перепитав чи не потрібно театру ще й сіна. цитата "— А може, й сiна треба в театр? — обiзвався я. — Нi, поки що обiйдемося без сiна, — пiдрiзав секретар мою останню надiю чесно ввiйти в театр".
8. Спіймавши Михайлика - "зайця", високий парубок пообіцяв пустити його, але перед цим показати " де раки зимують", а потім вже були і всі інші варіанти "покарання" ))
9. Своєю слабкістю хлопець вважав, на мою думку, читання, тому що полювання він зовісм не любив, а про те, що він любив збирати гриби у творі також згадки особливо немає. Є Згадка про те, що Михайлик любив бувати у лісі: пити березовий сік, любуватися природою, у тому числі грибами.
Пояснення:
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення: