В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

назвіть не менше трьох засобів сатири , використаних у творі Т.Шевченка "Сон(Комедія)", проілюструйте прикладами з твору ​

Показать ответ
Ответ:
DnoKaKtys
DnoKaKtys
12.04.2020 10:48

Ми на уроках української літератури вивчали багато творів і віршів, багато різних оповідань. Різні люди і їм подобаються різні оповідання.

Літературний карнавал - це чудова ідея. Я уявляю, що літературний карнавал має буди спокійним і веселим. Щоб письменниама і песменницям було там цікаво знаходитися, зоворити про свої твори, вірши і про інше.

Літературний карнавал має починатися з виступу найпершого поета або сучасного письменника.

Потім бал - де всі танцю ю, грає музика, співають пісні. А закінцюється тим, що один із поетів виходить і розказує всім чого ми тут зібралися, проявили чудову ніч. Що літературний карнавал був чудовим і прощається.

0,0(0 оценок)
Ответ:
toktasynnazerke
toktasynnazerke
16.10.2021 23:39

За вiкном сутенiє. Ще й не пiзня пора, а голий, безлистий присмерк сповив наше мiсто, мою вулицю.

Якось сумно… Але чому? Чому так важко на серцi?

Дивлюсь у вiкно, i лише голе вiття видзвонює якусь тужну пiсеньку i ще робить якийсь нерозгаданий рух. Синьою плямкою визирнуло небо з-за хмар, нiби перед грозою, i знову сховалось у сиву куряву, не бажаючи бачити голої землi.

А отой ключик лелечий… Не надiялась його побачити сьогоднi, зовсiм не надiялась. А вiн пролетав спокiйно, не поспiшаючи, в останнє прощаючись з казковою долиною, у якiй сховано нашу вулицю. Як нiколи, в таку пору на вулицi тихо, наче трохи задушно. А лелеки летять

i летять, помалу щезаючи з виду, лишаючись тiльки цятками на небi. Ой, як тяжко покидати рiдну землю!

Стало шкода менi лелек. Адже їм так далеко летiти. Я б до хати їх всiх запросила. З ними разом чекала б весну. I чомусь захотiлося заспiвати отiєї тужливої пiснi про лелек.

Так шкода менi золотої осенi, що швидко втекла до лiсу, затрiпотiла золотим листом, струсила його i заснула. Заснула на рiллi. Чекає, поки бабуся-зима пухнатою ковдрою вкриє, розкаже зимову казочку…

Прощавай, золота осене!

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота