Відповідь:Характеристика Івана Сили з цитатами Іван Сила – видатний українець, важкоатлет. Він був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність. працьовитість: Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись. ощадливість: Познайомившись з Брякусом у місті та опинившись на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою». Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, й правил етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван сказав, що навчиться. Іван – чуйна людина, тому смерть дорогого тренера його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя. Іван Сила цитатна характеристика Зовнішність Івана Сили: “Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. ” Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування. Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна за прилягти на травичці й гати, як повільно пливуть хмари. Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи. упертість “Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.” Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. зневага до алкоголю: В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий б життя. Віра в Бога: “Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже Загибель Брякуса сильно вплинула на верховинця. Він до всього збайдужів, навіть втратив апетит. В Івана аж потемніло в очах. Хоч і не мав з Маруською нічого, але вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився. Іван згадав її карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса — і всередині аж защеміло. А які вона готувала вареники! Іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам: «Хай мама зготують галушок зі шкварками для всієї вулиці». Зажурений, повертався він до цирку. наполегливість, цілеспрямованість: Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам. Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, «Зуби мамонта», «Залізний ніс». Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь. Після того злощасного поєдинку в Лондоні у нього був кепський настрій. Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася. Іван замкнувся в собі і навіть зі своїми колегами став неговірким. Іван Сила тепер виступав у римському шоломі з пишним пір’ям, аби про всяк випадок убезпечити себе від випадкового удару в травмоване місце. Іван, як завжди, добре наївся, зробив силову гімнастику, погрався з мавпочкою, послухав поради Міхи, попригортав до грудей Мілку (два підходи по двадцять разів) і вирушив на ринг.
Якщо б я був Київськми князем я б добудував город. І не допустив роздроблення й поширював армію. Робив би нові мечі, луки й розводжував коней.
Я бы подружилась с монголо татарами и побольше заставляла работать людей, что бы страна развивалась. А потом вообще не воевать, начать строить фабрики и выращивать растения, потом зделать конюшни. И зделать двадцать школ.
Я би правила дуже добре. Я би не воювала з ніким та об’єднала усі князівства заново. І це була б велика держава. Я була добра до всіх, всім допомагала. Ввела би магазини до Київської Русі. Там би продавалось: одяг, взуття, харчі, електронні прилади.
Якби я був великим Київським князем то я б карбував монети. Ще я б поширював християнство, розширював кордони, строїв церкви, монастирі, казарми. Ще я б зробив герб і корону. Я б розповсюджував літературу , мистецтва. Ще я б будував великі красиві міста. Отак би я правив Київською Руссю.
Я бы правил чесно но строго. Щтобы не было распадения, щтобы не было страшной войны. Я б все больше делал союзы. Готовил войска к бою. И навещал соседние страны. Тык бы я правил.
Во первых что бы Русь надо было получше воспитывать сыновей и внуков Ярослава, а если это не получилось то хотя бы чтоб они не были жадные. Во вторых если бы сыновья и внуки были б поумней то когда началась атака монгол они объединили Киевскую Русь и тогда монголы отступили. Есть много возможностей как Киевскую Русь, но если они случились они бы были маловероятными.
7-й класс
Если бы я был Киевским правителем я бы завоевал весь мир. Я бы завоевал весь мир и был бы жосткий. Мне бы кланялись и молились. И у меня б были танки и пушки
Я бы строила новые храмы. Писала новые законы. Увеличила письменность летописей. Развивала культуру как Ярослав Мудрый
Завоевывала новые земли. Выдавала бы дочерей замуж за знатных людей (и была бы «тещей Европы»). Развивала бы архитектуру, музыку, устное народное творчество, изобразительное искусство. Прогноз: я думаю что был бы расцвет Киевской Руси
Я бы занялся культурой, построил бы много соборов, храмов, библиотек, школ. Улучшил бы положение в обществе. Ввел бы свою систему экономике, провел бы много важных реформ, построил бы защиту возле каждого города (стены, вышки, армию) улучшил бы дипломатические отношения между соседями.
Я великий Киевский князь:
Внутренняя политика:
Строительство церквей, Написание книги законов «Артёмана правда» , Раздача зерна, Принятие Христианства.
Внешняя политика:
Завоевание Египта, Поход на Булгарию, Брак с Византийской принцессой
Я бы заключил мир со всеми странами окружающими Киевскую Русь. У стран партнеров я бы узнал общих врагов. Всем союзом пошел бы на общих врагов. Вложил бы деньги в развитие культуры и технических изобретений.
Ну во первых я бы научила людей экономить и уметь зарабатывать самостоятельно, а не убивать за еду или воровать. Во вторах экономить не смотря на то багоч или бедняк
В третьих уважать стариков и молодых и даже детей. А не относится к ним как к зверям какимта.
Я бы делал опору на образование и развитие культуры. Я бы занялся развитием новых городов и храмов. Завоевал другие государства. Реформа армии и реформа правления (назначил одного из сыновей, а остальных убить)
Если я был бы князем я бы правил: строго, справедливо, но не добрел бы при этом, я бы увеличил казну. На мой взгляд при таком правлении я бы добился уважения и справедливости в Киевской Руси.
Внешняя:
Заключала выгодные контракты с окружающими странами
Все конфликты пыталась бы заключить и разрешить выгодным и мирным путем
Вела бы дипломатические, мирные и дружественные отношения с другими государствами.
Відповідь:Характеристика Івана Сили з цитатами Іван Сила – видатний українець, важкоатлет. Він був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність. працьовитість: Опинившись в місті Іван влаштовується вантажником на вокзал. І саме тут він проявляє свою силу: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу важко працювати та не стомлюватись. ощадливість: Познайомившись з Брякусом у місті та опинившись на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою». Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, й правил етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван сказав, що навчиться. Іван – чуйна людина, тому смерть дорогого тренера його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя. Іван Сила цитатна характеристика Зовнішність Івана Сили: “Двадцятилітній парубійко в селянському вбранні на ймення Іван Сила не квапився. Його відкрите обличчя, ніжні, майже дівочі риси обличчя якось дивно поєднувалися з міцно збитою статурою та широчезними плечима. ” Іван, котрий у селі звик до постійної роботи, найгірше переносив байдикування. Івана у столиці вражало все, а найперше — рух. Усе тут кудись поспішало, бігло, летіло, метушилося. Зовсім не так, як у горах, де можна за прилягти на травичці й гати, як повільно пливуть хмари. Бідолашний хлопець ніколи не мав справи зі стількома ножами, виделками, ложками, тому аж спітнів, повторюючи уважно за господарем його рухи. упертість “Та Іван був упертий від народження. А тому мучився, але їв, як і доктор. Брякусу це сподобалося.” Брякус влаштував його у пристойний гуртожиток, де мешкали студенти. Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал. зневага до алкоголю: В Івана гуло в голові, адже алкоголю він ніколи не вживав. І взагалі, вів здоровий б життя. Віра в Бога: “Між тим Іван зійшов на поміст, глипнув у залу і проказав найкоротшу молитву, яку знав: «Боже Загибель Брякуса сильно вплинула на верховинця. Він до всього збайдужів, навіть втратив апетит. В Івана аж потемніло в очах. Хоч і не мав з Маруською нічого, але вона була для нього, як ікона, котрій щовечора молився. Іван згадав її карі оченята, рівненький носик, точені губки, чорну косу до пояса — і всередині аж защеміло. А які вона готувала вареники! Іван провів вуйка до потяга, передавши грошей батькам: «Хай мама зготують галушок зі шкварками для всієї вулиці». Зажурений, повертався він до цирку. наполегливість, цілеспрямованість: Він почав тренуватися і по можливості навіть брати уроки. Бо одне діло — гнути залізо, а зовсім інше — перемагати таких же силачів, як і сам. Іван з легкістю виконував свої номери: «Залізне серце», витягування цвяхів з дошки, розбивання кувалдами каменюки на грудях, «Зуби мамонта», «Залізний ніс». Насамкінець парубійко на шиї зігнув залізничну рейку. Шокована публіка не шкодувала долонь. Після того злощасного поєдинку в Лондоні у нього був кепський настрій. Він шкодував боксера, кар’єра якого так несподівано обірвалася. Іван замкнувся в собі і навіть зі своїми колегами став неговірким. Іван Сила тепер виступав у римському шоломі з пишним пір’ям, аби про всяк випадок убезпечити себе від випадкового удару в травмоване місце. Іван, як завжди, добре наївся, зробив силову гімнастику, погрався з мавпочкою, послухав поради Міхи, попригортав до грудей Мілку (два підходи по двадцять разів) і вирушив на ринг.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-ivana-sili-z-tsitatami/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Пояснення:
Якщо б я був Київськми князем я б добудував город. І не допустив роздроблення й поширював армію. Робив би нові мечі, луки й розводжував коней.
Я бы подружилась с монголо татарами и побольше заставляла работать людей, что бы страна развивалась. А потом вообще не воевать, начать строить фабрики и выращивать растения, потом зделать конюшни. И зделать двадцать школ.
Я би правила дуже добре. Я би не воювала з ніким та об’єднала усі князівства заново. І це була б велика держава. Я була добра до всіх, всім допомагала. Ввела би магазини до Київської Русі. Там би продавалось: одяг, взуття, харчі, електронні прилади.
Якби я був великим Київським князем то я б карбував монети. Ще я б поширював християнство, розширював кордони, строїв церкви, монастирі, казарми. Ще я б зробив герб і корону. Я б розповсюджував літературу , мистецтва. Ще я б будував великі красиві міста. Отак би я правив Київською Руссю.
Я бы правил чесно но строго. Щтобы не было распадения, щтобы не было страшной войны. Я б все больше делал союзы. Готовил войска к бою. И навещал соседние страны. Тык бы я правил.
Во первых что бы Русь надо было получше воспитывать сыновей и внуков Ярослава, а если это не получилось то хотя бы чтоб они не были жадные. Во вторых если бы сыновья и внуки были б поумней то когда началась атака монгол они объединили Киевскую Русь и тогда монголы отступили. Есть много возможностей как Киевскую Русь, но если они случились они бы были маловероятными.
7-й класс
Если бы я был Киевским правителем я бы завоевал весь мир. Я бы завоевал весь мир и был бы жосткий. Мне бы кланялись и молились. И у меня б были танки и пушки
Я бы строила новые храмы. Писала новые законы. Увеличила письменность летописей. Развивала культуру как Ярослав Мудрый
Завоевывала новые земли. Выдавала бы дочерей замуж за знатных людей (и была бы «тещей Европы»). Развивала бы архитектуру, музыку, устное народное творчество, изобразительное искусство. Прогноз: я думаю что был бы расцвет Киевской Руси
Я бы занялся культурой, построил бы много соборов, храмов, библиотек, школ. Улучшил бы положение в обществе. Ввел бы свою систему экономике, провел бы много важных реформ, построил бы защиту возле каждого города (стены, вышки, армию) улучшил бы дипломатические отношения между соседями.
Я великий Киевский князь:
Внутренняя политика:
Строительство церквей, Написание книги законов «Артёмана правда» , Раздача зерна, Принятие Христианства.
Внешняя политика:
Завоевание Египта, Поход на Булгарию, Брак с Византийской принцессой
Я бы заключил мир со всеми странами окружающими Киевскую Русь. У стран партнеров я бы узнал общих врагов. Всем союзом пошел бы на общих врагов. Вложил бы деньги в развитие культуры и технических изобретений.
Ну во первых я бы научила людей экономить и уметь зарабатывать самостоятельно, а не убивать за еду или воровать. Во вторах экономить не смотря на то багоч или бедняк
В третьих уважать стариков и молодых и даже детей. А не относится к ним как к зверям какимта.
Я бы делал опору на образование и развитие культуры. Я бы занялся развитием новых городов и храмов. Завоевал другие государства. Реформа армии и реформа правления (назначил одного из сыновей, а остальных убить)
Если я был бы князем я бы правил: строго, справедливо, но не добрел бы при этом, я бы увеличил казну. На мой взгляд при таком правлении я бы добился уважения и справедливости в Киевской Руси.
Внешняя:
Заключала выгодные контракты с окружающими странами
Все конфликты пыталась бы заключить и разрешить выгодным и мирным путем
Вела бы дипломатические, мирные и дружественные отношения с другими государствами.
Внутренняя
Поддерживала христианскую веру
бедным и бездомным
Строила города и культурные памятники