Стрілецькі пісні - це пісні, які були створені та побутували серед січових стрільців під час національно-визвольної боротьби українського народу. Найвідомішою стрілецькою піснею є "Ой у лузі червона калина похилилася", яку впродовж років виконували як гімн. Пісні підтримували бойовий дух, вселяли віру в перемогу. І хоч боротьба українських молодих патріотів не закінчилася перемогою, вони залишили яскраву і героїчну сторінку в нашій історії та заповіли непохитне прагнення до визволення. Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915–1920). На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.
Можна впевнено розуміти древній міф, що Прометей наважився піти на крадіжку вогню заради людини. Це здається нам осмисленим: вогонь, приходить на землю з грозовий блискавкою, виключно з волі і благоусмотрению Громовержця, людина вчиться розпалювати і підтримувати сам. Це як би святотатство, відпадання від бога грози, і цим кладе початок блюзнірського перетворенню природи до сфери людської діяльності, у світ, де порається і панує чоловік. Осмисленим здається і те, що нову самостійність для людства завойовує божественний суперник вищого божества, сам дух протиборства божеству, — титанічний дух, в якому людство знаходить себе, приходить до розуміння себе. І добре вкладається у свідомості те, що Прометей в пізніших модифікаціях міфу, згідно з місцевим аттичний переказом про божество гончарів — Прометея, став творцем людей. В якості такого ми знаємо його за численними пізнішими пластичних зображень. Так що початковий сенс оповіді, мабуть, сам по собі зрозумілий. Скажімо, однак, обережніше: те, що ми називаємо таким початковим сенсом, являє собою узагальнене з усього, що має місце всередині цілого, утвореного складною історією цього міфу і його тлумачень
Найвідомішою стрілецькою піснею є "Ой у лузі червона калина похилилася", яку впродовж років виконували як гімн. Пісні підтримували бойовий дух, вселяли віру в перемогу. І хоч боротьба українських молодих патріотів не закінчилася перемогою, вони залишили яскраву і героїчну сторінку в нашій історії та заповіли непохитне прагнення до визволення.
Ці пісні були створені та побутували серед бійців загонів УСС (Українські січові стрільці) у час національно-визвольної боротьби українського народу (1915–1920).
На початку Першої світової війни (серпень 1914 р.) у Галичині національно свідомі юнаки та дівчата у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС, щоб зі зброєю в руках вибороти всій Україні незалежність. Це були справжні лицарі честі та людської гідності. В тій кривавій боротьбі українських молодих патріотів «наче відновилася княжа і козацька боротьба за волю рідного народу і краю» (як сказав про неї історик А. Лотоцький), хоч і не закінчилася вона перемогою, але лишила яскраву і героїчну сторінку в нашій історії. Серед стрільців було багато людей інтелігентних, освічених. Вони писали натхненні вірші, що відразу ставали популярними піснями, які надавали сміливості в боях і підтримували під час коротких годин відпочинку, коли особливо гарно мріялося і вірилося в щасливе майбуття.