Образ Захара Беркута за планом План
1. Захар Беркут - ватажок тухольської грамади.
2. Перевагв громадських інтересів над особистими.
3. Любов до сина.
4. Глибока мудрість і розсудливість.
5. Чесність Захара Беркута
6. Заклик до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.
7. Висновок і моє ставлення до Захара Беркута
Образ з цитатами
аналіз поеми мрія
рід: лірика
жанр: вірш
тема:зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу
ідея:уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край
художні засоби:
епітет:дитячі любі роки, надзвичайного, дивного, вродливі королівни, безпощадній зброї, гордих переможців, промовляли люто.
гіпербола:
персоніфікація:душа бажала, погляд спускався
метафора:душа бажала, таємницею укриті, розум мій очарували, погляд спускався
антитеза: «промовляли… «Здайся!»» — «говорив: «Убий, не здамся!»
риторичне питання:
Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу – минувшини, сьогодення й майбуття. Його твори перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Але яким бачу його я?
На мою думку, Іван Франко - це сильна, уперта натура, яка цілою вийшла з житейського бою. В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему "Мойсей". Не знаю, чи попалася риба у його сіті, але душу мою він полонив своєю поемою.
Радянське літературознавство розглядало творчість письменника з позицій соціалістичного реалізму, уникало оцінок його поглядів щодо суверенності України. У той час ніхто інший, як Франко, писав: "Все, що йде поза рами нації, се або фарисейство людей, що інтернаціональними ідеалами раді би прикрити свої змагання до панування одної нації над другою, або хворобливий сентименталізм фанатів, що раді би широкими і вселюдськими фразами покрити своє духовне відчуження від рідної нації". І донині актуальні його слова про те, що "ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів".
Отже, для мене Іван Франко відкрився лиш тоді коли я прочитала безліч його повістей. Я почала задумуватися над кожним його словом і за це я дуже вдячна І.Франкові і його творчості.