Дружина захотіла чогось незвичайного і сказала мені, щоб хату обклав плиткою. Я брав зошит у клітинку і по цих клітинках вираховував так, щоб орнамент був у центрі. Це було майже 40 років тому. Сам малював візерунки, спочатку в зошиті, а тоді переносив на стіни. Завжди я старався, щоб узори на всіх стінах були різні, щоб не було повторів, ̶ зауважує Василь Шакула. Пан Василь і по сьогодні втілює свої творчі задуми спочатку у зошиті, а потім і в реальному житті. ̶ Тато й зараз, навіть, коли ми десь у гостях, придумає собі щось цікаве, візьме ручку й зошита і вже малює. А плитку як вирізав, то це ми вс гали. Мама з лікарні принесла крапельницю, і це з неї крапала вода на апарат, що різав, щоб він не нагрівався, ̶ пригадує донька пана Василя Анна Мариніч. Народився Василь Михайлович у селі Воронівці Хмільницького району, в Гущинцях, що на Калинівщині – навчався на екскаваторника. Після навчання та армії пропрацював 26 років екскаваторником у кар'єрі в сусідньому селі Лозна. ̶ У той час я познайомився зі своєю дружиною Ганною. Одного разу злазив з екскаватора і забив ногу, спочатку не боліло, – а потім пішов у лікарню. Зробили мені невеличку операцію і, була там одна медсестра, яка мене буквально зачарувала. Познайомилися ми в грудні, а в січні вже весілля відбулося. Якраз до весілля і нога зажила, ̶ жартує пан Василь. – Коли в мене гарний настрій, то я дружину називаю «своїм сонечком», а коли вона похмура, то кажу, що сонечко зайшло за хмарки. Василь Шакула разом з дружиною Ганною Окрім того, що Василь Михайлович так оригінально оформив свій дім, у середині хати підлога та стіни також прикрашені орнаментами, а також сімейними картинами. Проте, не лише це привертає увагу в будинку. Насамперед, в очі кидаються різноманітні малюнки на дверях, які, ще будучи юною зробила донька Василя Михайловича – Анна. Це природа і тварини, і казкові герої. ̶ Нам Аня каже, що такі двері вже не модні, щоб ми їх поміняли, але як же ми їх замінимо, як там така краса зображена, сама хата з цими малюночками стає ніби казковою, ̶ зауважує пан Василь. Донька Анна також має творчі здібності і навчає цьому уланівських школярів. Показує свої картини, і з посмішкою розповідає, що вперше здібності художника до й заробити банку сала, коли в однієї бабусі на паркані намалювала лебедів. Анна Мариніч зі своєю картиною Проходимо в наступну кімнату, а там на нас чекають малюнки онучки Василя Михайловича – Юлі Мариніч, яка теж наділена цим родинним художнім даром. А ще, зазвичай, увагу всіх проїжджих та прохожих привертає патріотичний паркан, який малювали діти та внуки Василя Шакули декілька років тому до Дня прапора. ̶ Тоді хто не йшов, то дивилися що ми робимо, а потім ми ще й кожній людині давали пензлика пофарбувати разом з нами, ̶ пригадує Анна Мариніч. Проте, на картинах творчість родини Василя Шакули не закінчується, бо його дружина Ганна вміє гарно вишивати. Показує нам свої роботи. А ще в пані Ганни є справжня любов до домашніх рослин, адже, коли заходиш у дім, здається, що потрапляєш у оранжерею.
Характеристика Омелько Кайдаш Омелько Кайдаш: стельмах, небагатослівний, забобонний, віруючий, «зазнав панщане горе», полюбляє перехилити чарку. «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Джерело: vlasno.info
Характеристика Маруся Кайдашиха «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства». Маруся Кайдашиха — «від її погляду молоко кисне», «на словах, як на цимбалах грає», сварлива, улеслива, любляча бабуся.
Характеристика Карпо «Кайдашева сім’я» Карпо: мовчазний, жорсткий, «з нього буде добрий посіпака», працьовитий. «Широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті.»
Характеристика Мотрі «Кайдашева сім’я» Мотря: «має серце з перцем», «бриклива, як муха у вку», заможна, галаслива, жорстока. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукавами, позакачуваними по лікті, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите . щось гостре, палке, гаряче, було видно розум з завзяттям і трохи з злістю.»
Характеристика Лаврін «Кайдашева сім’я» Лаврін: лагідний, жартівливий, протилежний за характером і зовнішністю своєму брату, неконфліктний, романтичний. «Молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір.»
Характеристика Мелашка «Кайдашева сім’я» Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. «Була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.»
Джерело: http://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-tsitatna-harakteristika-geroyiv/