Очень Доведіть, що поезія «Думи мої, думи мої» письменника має безпосередній
зв’язок з життям письменника. Свої міркування аргументуйте.
2. Як письменник ставиться до своїх дум? Чи є це тим, що поет надто себе
любить і поважає? Відповідь вмотивуйте.
3. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко має великі сподівання на свої думи? Чим
це пояснити? Свої міркування доведіть, зважаючи на фактичний матеріал з
життя поета.
4. «Думи мої, думи мої» Т. Шевченко написав в: а) Орській кріпості;
б) Переяславі; в) казематі; г) Петербурзі.
5. Поет, характеризуючи свої думки, називає сизокрилими: а) соколятами;
б) орлятами; в) чаєнятами; г) голуб’ятами.
6. Річку, яку Т. Шевченко згадує у вірші, він називає:а) убогою; б) широкою;
в) каламутною; г) чарівною.
Ровена і Ребекка – важливі персонажі роману «Айвенго» Вальтера Скотта. Зіграли важливу роль в сюжеті.
Вони обидві кохали одного лицаря Айвенго. Робили усе, залежне від них, коли мова йшла про до йому. Були заможні. Зростали без матерів. Обидві дівчини по-своєму красиві.
Та попри все вони - яскраві протилежності.
Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною вродою. «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Вміла скривати та управляти своїми емоціями. Коли її хвилювали новини про Айвенго, вона уміла нічим не виказувала свого хвилювання перед іншими. Смілива Ровена, незважаючи на страх, що викликало згадування про розбійників, гаряче підтримала пропозицію свого опікуна, податися в дорогу. Опікун Ровени сподівався, що за відсутності Айвенго дівчина змінить свої почуття. Проте вона була непоступливою щодо своїх почуттів. Сміливо заявляла опікуну, що радше піде в монастир, ніж погодиться розділити трон з Ательстаном. Цей рішучий протест противитися зовнішньому тиску пояснювався характером її виховання. Адже «з дитинства привчилася не лише діяти на свій розсуд, але й повелівати іншими». У полоні просить свого ворога врятувати Айвенго. Коли усі негаразди закінчились, в очах Ровени видно надію на щасливе майбутнє з лицарем та порозуміння з опікуном.
Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві уже було нижчим від леді Ровени. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповненні глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені. З раннього дитинства вирізнялася твердою волею стю і кмітливістю, боязкість була чужою для її душі. Батько навчав до рівного і чемного поводження з усіма, оточував розкішшю. Хоч дівчина завжди усвідомлювала про ненадійність умов, в яких вони жили, але не успадкувала догідливість, підлабузництво і хитрість батька. «Трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які була поставлена через належність до зневаженого племені, але водночас вона усвідомлювала себе гідною вищого становища». Дівчина побожна, щедра, справедлива, має силу волі та гострий розум. «У цьому гаманці, — сказала Ребекка, — ти знайдеш сотню цехінів. Поверни своєму господареві те, що йому треба, а інше візьми собі». Якщо у полоні «саксонська спадкоємиця могла розраховувати на певну ввічливість щодо неї, то єврейці ні на що було сподіватися». Реберцці не один раз доводилось перемагати небезпеки, ось чому вона не розгублювалась у такі хвилини. «Стій, де стоїш, зарозумілий лицарю… один крок вперед — і я кинуся вниз» - сміливо каже ворогові. Дівчина досить освічена, знає французьку мову. Наділена величезними знаннями у лікуванні, тому користується пошаною серед свого народу. «Коли язичник поранений і в біді, він стає братом єврея», – такими словами просить батька підвезти пораненого Айвенго. Доглядає та лікує лицаря. На процесі по звинуваченню у чаклунстві, спочатку одна проти багатьох, проте розумна та кмітлива. Усвідомлюючи свою роль у суспільстві, приймає речі такими, як вони є. Тому, коли не отримує відповіді на свої почуття від Айвенго, їде геть.
Обидві героїні займають значне місце у романі. Захоплюють читача.
Відповідь:
Спершу невеличке зауваження ообисто від себе - символи в народних піснях - це дуже цікаво, це як код нації, який передають з покоління в покоління. А тепер обирайте, що Вам більше подобається:
Тваринні символи:
кінь - символ енерсії, сили, вірного товариша для козака
ворон, крук - ворог, вісник смерті, проклятий птах, тому і колір його чорний
голуб, голубка - символ Святого Духа, а ще щирої любові, злагоди, ніжності, щасливого подружжя
жайворонок - символ єдності Землі і Неба, оспівує важку працю хліборобів і ніби прихиляє небесну блакить до ниви.
ластівка - символ весни, відродження, тому що одна з перших птахів повертається з чужини навесні до рідної домівки, а з весною відживає вся природа.
лелека - символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, символ батьківської хати, рідного гнізда
лебідь, лебідка - символ кохання і вірності
чайка - символ засмученої жінки, як жалібно кричить чайка, так і жалібно плаче жінка за своїм оловіком чи дітьми, а тому ще часто це є символом матері-України
Рослинні символи
найпоширеніший - калина - символ дівочої краси, вогню, українського народу, Батьківщини
верба - символ весни, України, а плакуча верба - символ жіночої журби, нелегкої долі
тополя - ще один символ жіночності і суму. Високими тополями на Україні здавна обсаджували шлях через степи, щоб здалеку було видно де він і не збитися в дорозі. Тому до цього шляху виходили дівчата і жінки, виглядаючи своїх суджених і чоловіків з далеких походів. Але не всім судилося зустріти своїм коханих.І залишалися самотні жінки як одинока тополя біля дороги.
барвінок - символ вічності, життєвої сили, весни, бо навіть під снігом він зеленіє.
м"ята - символ очищення і відвернення злих духів, оберіг для дитини
явір - символ козцької сили, парубоцького здоров"я
дуб - символ могутності, здоров"я, надійності, бо ніколи не гнеться, довговічності
часто в козацьких піснях зустрічається також хміль - символ родючості, енергії, гнучкості, кмітливості, відваги, але інколи говоить і про нерозсудливість, коли людина "під хмелем", адже з хмелю виготвляють пиво.
інші символи:
рушник - символ дороги, материнського оберегу. Як стелеться полотно рушника, так і стелеться дорога кожного з нас в доросле життя.На рушнику здавна українські жінки вишивали узори. У кожного куточк нашої країни, навіть кожної вишивальниці узори різні. Але це окреа тема, яка занадто велика.
Вінок - символ життя,сили, дівоцтва.
Існує ще велика кількість інших символів, але я вибирала з тих, які найчастіше зустрічаються у піснях.
Пояснення: