ОЧЕНЬ НАДО.
1. Як ви думаєте, чому цю новелу О. Генрі назвав «Дари волхвів»? Чому
саме так, адже мова у творі йде про Джіма й Деллу? Визначте ключове слово
назви.
2. Чи часто ви вживаєте це слово в повсякденному мовленні? Яке слово-
синонім є більш вживаним?
3. Чому О. Генрі вживає все ж таки книжне «дари»? Які асоціації
викликають у вас слова дар і подарунки?

4. Чого прагнули герої твору? Чому їхні подарунки можна вважати
дарами?
5. Якими були дари волхвів за Біблією? Символами чого вони
виступають?
6. Охарактеризуйте особливості кольорової палітри обох текстів.
7. Яке символічне значення цих кольорів за Біблією? Схарактеризуйте
їхнє смислове навантаження у новелі О. Генрі «Дари волхвів».

Сміх продовжує життя і піднімає настрій, а керівник (начальник, директор), що вміє жартувати, піднімає продуктивність свого персоналу. За умови, що гумор не спрямований проти конкретного працівника, не висміює і не принижує співробітників. Комусь пощастило, і почуття гумору дано при народженні, а хтось жартує настільки незграбно, що хочеться плакати. 
Слід відзначити, що уміння посміятися над собою в незручній ситуації, або тактовно вирішити конфлікт з підлеглим, знявши емоційне напруження вдалим жартом, дано не кожному. Як сказав Марк Твен: «Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Ця риса властива дрібним людям. Велика людина, навпаки, вселяє вам відчуття, що і ви можете стати великим ». 
Такі« дрібні »люди зустрічаються часто, і особливо неприємні вони в якості безпосередніх начальників. Можна скористатися порадою Марка Твена і поміняти роботу, а разом з нею і керівника, а можна «бити ворога його ж зброєю». А саме, відповідати гострою сатирою на спробу висміяти, зганьбити деякі ваші якості. Визначте деяке коло колег, в яких ви впевнені «як у собі» і не смійтеся на відверто невдалі і злі випади шефа. Дружне мовчання колективу і самотній сміх поставлять начальника в незручне становище і змусять задуматися над якістю жартів. 
Якщо Вам не пощастило - начальник хам і тиран, який обожнює підколювати Вас і ваших колег, доводячи особливо істеричних панночок до сліз, то постарайтеся триматися з гідністю і не опускайтеся до дрібних чвар і з'ясування стосунків. Звільнятися з роботи слід лише в тому випадку, коли Ви перестали бачити перспективу для особистісного зростання. Не можна піддаватися тиску, поганому настрою і відкладати справи «на потім», коли у нього, тобто шефа, буде гарний настрій. Адже невиконане в термін завдання дасть вашим недоброзичливцям законний привід для зловтіхи, аж до адміністративного стягнення. 
Щоб стати великим за М. Твеном людиною, досить слідувати простим правилам: 
Правило перше. 
Можна пожартувати над окремим дією або висловлюваннями людини, але безпосередньо в момент розмови. Неприпустимо згадувати давні події, за які людини може стати соромно.

З давніх давен, ще коли не було писемності, людина вже вміла співати. Пісня супроводжувала людину скрізь. Наші пращури співали пісні, працюючи та відпочиваючи, радіючи та сумуючи. Через пісню людина висловлювала свої почуття. Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі й прабабусі, дідусі й прадідусі у молоді літа. Можна сказати, що життя кожної людини починалося з пісні. Мати, заколисуючи дитину, співала їй колискової. Підростаючи, працюючи в полі чи в хаті, людина також співала. Пісня йшла поруч з народом всі віки. Ось тому народ і говорить: "Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину₴.