літературною дискусією 1925-1928 рр. пов’язані виникнення, існування і доля визначної літературної організації 20-х рр. — ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури), яка згодом перетворилась на «Пролітфронт». Створена за ініціативи Миколи Хвильового (Фітільова) як альтернатива масовим і надто підпорядкованим офіціозу організаціям, як лабораторія професійного удосконалення. Втілюючи на практиці висунені Хвильовим гасла боротьби за творчу якість і академізм, за європейський рівень української літератури проти масовізму, просвітництва й епігонського наслідування російської літератури, вона об’єднала багатьох найкращих українських літераторів і могла пишатися яскравими талантами: Микола Хвильовий, М. Яловий, Гордій Коцюба (Ко- цегуб), Михайло Майський (Булгаков), О. Копиленко, М. Куліш, А. Любченко, М. Бажан, І. Сенче- нко, М. Йогансен, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко), Іван Дніпровський (Шевченко), Олекса Слісаренко (Снісар), Г. Епік та інші. Від самого заснування ВАПЛІТЕ й однойменний журнал опинилися під пильним наглядом офіційних кіл. Особливо посилилась і набула скоординованого характеру ідеологічна критика на адресу ВАПЛІТЕ і самого Миколу Хвильового після утворення «Молодняка» та ВУСПП (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників). У 1933-1934 рр. з «ваплітян» були ліквідовані: М. Яловий, Микола Хвильовий, Олесь Досвітній, Олекса Слісаренко, Г. Епік, М. Куліш, М. Йогансен та інші. Можна згадати з усіх «ваплітян» тільки про одного Миколу Куліша, щоб зрозуміти, наскільки важливою в українській літературі була ця група і якого нищівного удару завдав їй більшовизм ліквідацією ВАПЛІТЕ.
Моя родина – це тато, мама, бабуся, дідусь, я та двоє братів.
Кілька раз на тиждень ми збираємось компанією увечері, щоб збирати моделі човнів та кораблів.
Ми обожнюємо це робити всі разом, тому що такі вечори приносять задоволення усім. Коли ми збираємо деталі, ми жартуємо, спілкуємося та робимо щось разом. А коли збираємо цілу модель, то вирішуємо, куди ми її покладемо чи кому подаруємо. Це весело і в той же час пізнавальне хобі. Я взнала багато цікавого про човни та кораблі. Коли я виросту, хочу бути інженером, який буде проектувати різні човни. Збирання моделей човнів- улюблене заняття нашої родини.
літературною дискусією 1925-1928 рр. пов’язані виникнення, існування і доля визначної літературної організації 20-х рр. — ВАПЛІТЕ (Вільної академії пролетарської літератури), яка згодом перетворилась на «Пролітфронт». Створена за ініціативи Миколи Хвильового (Фітільова) як альтернатива масовим і надто підпорядкованим офіціозу організаціям, як лабораторія професійного удосконалення. Втілюючи на практиці висунені Хвильовим гасла боротьби за творчу якість і академізм, за європейський рівень української літератури проти масовізму, просвітництва й епігонського наслідування російської літератури, вона об’єднала багатьох найкращих українських літераторів і могла пишатися яскравими талантами: Микола Хвильовий, М. Яловий, Гордій Коцюба (Ко- цегуб), Михайло Майський (Булгаков), О. Копиленко, М. Куліш, А. Любченко, М. Бажан, І. Сенче- нко, М. Йогансен, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, Олесь Досвітній (Скрипаль-Міщенко), Іван Дніпровський (Шевченко), Олекса Слісаренко (Снісар), Г. Епік та інші. Від самого заснування ВАПЛІТЕ й однойменний журнал опинилися під пильним наглядом офіційних кіл. Особливо посилилась і набула скоординованого характеру ідеологічна критика на адресу ВАПЛІТЕ і самого Миколу Хвильового після утворення «Молодняка» та ВУСПП (Всеукраїнської спілки пролетарських письменників). У 1933-1934 рр. з «ваплітян» були ліквідовані: М. Яловий, Микола Хвильовий, Олесь Досвітній, Олекса Слісаренко, Г. Епік, М. Куліш, М. Йогансен та інші. Можна згадати з усіх «ваплітян» тільки про одного Миколу Куліша, щоб зрозуміти, наскільки важливою в українській літературі була ця група і якого нищівного удару завдав їй більшовизм ліквідацією ВАПЛІТЕ.
Объяснение:
Объяснение:
Моя родина – це тато, мама, бабуся, дідусь, я та двоє братів.
Кілька раз на тиждень ми збираємось компанією увечері, щоб збирати моделі човнів та кораблів.
Ми обожнюємо це робити всі разом, тому що такі вечори приносять задоволення усім. Коли ми збираємо деталі, ми жартуємо, спілкуємося та робимо щось разом. А коли збираємо цілу модель, то вирішуємо, куди ми її покладемо чи кому подаруємо. Це весело і в той же час пізнавальне хобі. Я взнала багато цікавого про човни та кораблі. Коли я виросту, хочу бути інженером, який буде проектувати різні човни. Збирання моделей човнів- улюблене заняття нашої родини.