Одночасно відчинилися. До коридору посеред кого стои во Якось кілька сторок знайшов Атенького безприту
песика. Чоловік у пушена до себе і назваn tого Бруно Мен
мм виходом на улицю. Тому не наступного дня Бруто на
сторок на підвальному поверсі коли в маленькій кімнатор
Песик Одразу сподобався дітям, адже він бу дуже силно
Decerin, грайливні та лагідний. Бруно те сподобалося і
риство. Кожного ранку він зустрічав дітей біля воріт кола,
Та коли діти і телі ішлі на аатта. Бруно суму, tru
господаріли день працював і не мав часу на свого улюблека
Одного ранку Бруно виріш потрапиті до примішу
школи і відшукати там своїх друзів. Він тихенько проскоп
typepl. коли у коту (заходи учители Факультури і
и коридор справка на Бруно незабутне враження. Во
широким та ма (е.мкеані вікна. (Надіда ікони со
Промінув коридор, Пес-дослідник анаирну до далы.
ті дорослися настільки смачні ароматі, що Бруно аіr раn
більше нікуди не так. Але згадали, заради чого інту, страх
набіг у коридор. Усі класи були зачинені, Бруно міг тілька
голоси. Таратом занони гучний дзвоник, і як у казці, а р
не помітять і розчавлять. З переляку Бруно ліг на підлогу і ауа
голову лапами. Та діти одразу помітили свого улюбленця. Вонау
мша улюблений пEC БРУНо
чудова нагода поrаlомитися зі школярами.
з усіма грався, а нечері проводжав до воріт...
1
квіти, а стіни були увішані картинами і світлинами.
1
вибіг великий і гучний натовп учнів. Пес навіть злякався, що во
дісно кинулися до Бруно.
Учителі теж помітили песика і не пасварили його, а навпаки,
зраділи. Після перерви розпочався новий урок, учні розійшлися
своїх класах. У той день учителі дали всім дітям однакове завдяки
написати твір «Мій улюблений пес Бруно».
Напиши зв'язне висловлення із 3 4 речень про песика Бруно
Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія «До мого фортепіано». Вірш, який сповнений болю і туги до музичного інструменту, за який, через важку хворобу, поетеса не зможе більше сісти і грати.
Я пам'ятаю, як моя вчителька під етюд Шопена прочитала нам вперше цю поезію. Я була вражена співзвучністю вірша, голосу вчительки і музики.Поезія «До мого фортепіано» має автобіографічний характер: в ній оспівано почуття поетеси, яка з п'яти років грала на фортепіано і пробувала писати власну музику. Тоненька, ніжна і вразлива дівчинка навіки прощалася з мрією бути піаністкою, композитором — і в цьому біль і туга авторки:
Мій давній друже! мушу я з тобоюРозстатися надовго... Жаль мені!З тобою звикла я ділитися журбою,Вповідувать думки веселі і сумні...Коли я смуток свій на струни клала,З'являлась ціла зграя красних мрій,
Веселкою моя надія грала,Далеко линув думок легкий рій.Розстаємось надовго ми з тобою!Зостанешся ти в самоті німій,А я не матиму де дітися з журбою...Прощай же, давній, любий друже мій!
Література — особлива сфера людської творчості, не ізольована від життя, а тому реальні люди і реальні події знаходять у літературі своє відображення. Для мене вірші Лесі Українки — це прекрасна школа життя, школа виховання духовності, мужності, любові до рідного краю, виховання впевненості в собі, щирості, порядності.
З особливою цікавістю я читала інтимну лірику поетеси. Інтимна лірика поетеси своєрідна, ніким не повторена у мотивах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вірш у прозі «Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...» звертає увагу вже своєю назвою: загадковою, чарівною, не схожою на назву вірша. А коли прочитаєш, то і змістом. Це лист-відповідь Сергієві Мержинському — це історія взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного єднання і кохання без відповіді, нездійсненних мрій, вічної розлуки, гіркої самотності. Це було щось сильніше й вище за щасливу земну любов. Тому й пахли листи від любого друга зів'ялими трояндами. Лірична героїня просить: «Візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...»
Читайте поезію Лесі Українки і відкривайте для себе світ її думок, її бачення світу. У одному із своїх віршів поетеса висловила надію, що ми, нащадки, читатимемо і будемо знаходити відповіді на життєві питання у її творах: «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я...»
Справді, треба було мати дар Божий, щоб так глобально пророкувати долю свого народу. Шевченко промовляэ до нас, кличе до активного життя. Його по праву можна називати Новим завітом української нації. Найголовніше значення слів Шевченка полягають в тому, що поет не даэ своэму народові зламатисяті не даэ щаснути духовно.Він кличе нас гадати свою історію, часи волі, послідовно відстоювати ідею державної самостійності України. Поезіі Тараса пронизані вірою в незанищенність людини, вірою в те, що людина ніколи не змириться з безправством, рабство ніколи не стане для неї нормою існування