Всі ми знаємо та шануємо відомого всьому світу генія слова Тараса Григоровича Шевченка. Він виділявся своїми творам. Проте найяскравіше зображав берегиню роду-мати. У своїй поемі "Катерина" автор зображує дівчину,яка покохавши носила під серцем дитя,якому не судилось мати батька. Але Тарас Григорович не зневажає її та не висміює. Він зі співчуттям ставиться до героїні,співпереживає. Думаю,Шевченко розуміє наскільки важка,проте важлива роль матері. Митець зобразив Катерину як люблячу матір,яка не має права вибору і залежна від інших. Інший приклад це поема "Наймичка". У ній Тарас Шевченко підніс образ матері та наділив її величною силою. Проте біда в тому,що все ж справжньої материнської любові її дитина не відчувала,адже Ганні довелось приховувати материнство. Дівчина страждає від того,що позбавлена насолоди зватись найприємнішим словом "мати". Також у Шевченківських творах зустрічатиметься Оксана і Марина, буде ще Марія, нещасна мати-покритка. Тема матері є вершиною творчості Кобзаря,який прославив матерів і став заступником жінок,які були позбавлені відчути справжнє материнське щастя. Тарас Григорович підніс образ матері з самих низин до найвищих вершин навічно. Завдяки йому ми завжди будемо пам'ятати,що мати це найтяжча робота,але разом з тим вона найприємніша.
«ЗИМОВИЙ ЕТЮД» ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ «Зимовий етюд» Володимир Підпалий написав 25 січня 1968 року. «Зимовий етюд» Володимир Підпалий аналіз вірша Тема — Зображення краси зими Жанр — Етюд Ідея — Возвеличення зими в Україні Ліричний герой вірша «Зимовий етюд» настільки щирий і переконливий, що навіть будь-який читач змушений буде впустити у своє серце любов і тепло. «Зимовий етюд» Підпалий Трішки туману і трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях… Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір, аж синьо в очах… Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи — все запорошене, все насторожене, вся Україна заслухалась — і не спить… На початку цього вірша послідовно, немов з окремих частинок-штрихів, оформлюється загальна картина зимового вечора: туман, іній, холодна льодинка… Але ліричний герой сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне. Його душу наповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір». Зі звичайного цей зимовий вечір перетворюється на казковий — коли все довкола стає загадковим, а герой сповнений передчуттям дива. Не випадково у другій частині твору перед нами постає жива, немов справді казкова, картина природи. Серед використаних автором художніх засобів переважає персоніфікація. Цей засіб не лише сприяє поетичному олюдненню довкілля: «місто дихає у степи», «все насторожене», «Україна заслухалась і не спить». Усе, що помічає ліричний герой, живе в єдиному злагодженому ритмі, складаючи разом привабливий одухотворений образ Батьківщини.
У своїй поемі "Катерина" автор зображує дівчину,яка покохавши носила під серцем дитя,якому не судилось мати батька. Але Тарас Григорович не зневажає її та не висміює. Він зі співчуттям ставиться до героїні,співпереживає. Думаю,Шевченко розуміє наскільки важка,проте важлива роль матері. Митець зобразив Катерину як люблячу матір,яка не має права вибору і залежна від інших. Інший приклад це поема "Наймичка". У ній Тарас Шевченко підніс образ матері та наділив її величною силою. Проте біда в тому,що все ж справжньої материнської любові її дитина не відчувала,адже Ганні довелось приховувати материнство. Дівчина страждає від того,що позбавлена насолоди зватись найприємнішим словом "мати". Також у Шевченківських творах зустрічатиметься Оксана і Марина, буде ще Марія, нещасна мати-покритка. Тема матері є вершиною творчості Кобзаря,який прославив матерів і став заступником жінок,які були позбавлені відчути справжнє материнське щастя.
Тарас Григорович підніс образ матері з самих низин до найвищих вершин навічно. Завдяки йому ми завжди будемо пам'ятати,що мати це найтяжча робота,але разом з тим вона найприємніша.