Особливості роману «Чорна рада»
Контрольна робота
Літературний процес 40–60-х рр. ХІХ століття
1.Укажи, коли відбуваються події у творі П.Куліша "Чорна рада"
А 1659 року
Б 1663 року
Г 1665 року
В 1668 року
2. Кого в романі "Чорна рада"називають "кармазинниками"
А московських бояр
Б городове козацтво
В селян
Г міщан
3. Герой "Чорної ради", носій ідеї об`єднаної України під владою одного гетьмана
А князь Гагін
Б Кирило Тур
В І.Брюховецький
Г Я.Сомко
4. Наяку посаду обрали І.Брюховецького на «чорній раді»
А гетьмана Лівобережної України
Б гетьмана Правобережної України
В гетьмана Правобережної та Лівобережної України
Г гетьмана Запорізької Січі
5. Укажи справжнє ім`я Марка Вовчка
А ЛарисаКвітка – Косач
Б Марія Вілінська
В Ольга Косач – Драгоманова
Г Ієремія Галка
6. Укажи, творів якого жанру немає у творчому доробку Марка Вовчка
А Казки
Б Повісті
В Оповідання
Г Поеми
7. Укажіть тему твору М.Вовчка «Інститутка»
8. Сформулюй ідею повісті М.Вовчка «Інститутка»
9. Роман, сюжет якого побудований на історичному матеріалі, - це
10. Напиши твір-мініатюру на одну з поданих тем:
1. Показ козацького лицарства в романі П. Куліша "Чорна рада"
2. «Інститутка» М.Вовчка – перша в українській літературі соціально-реалістична повість.
П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.
У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.
Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.
Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.
Характеристика героя пастушка з казки "Казка про яян", Емма Андієвська:
Альтруїст, чуйний, цілеспрямований, добрий, безкорисливий, поважає старість, вдячний, цінує волю, винахідливий, не хоче ставати яянином.
На відміну від мешканців міста, пастушок завжди готовий прийти на до часто починає свої речення займенником я, однак це бажання не виокремитися, а, навпаки, запропонувати своє я іншим. Пастушок ні на мить не хоче залишитися серед яянів.
Характеристика яянів:
Егоїсти, переповнені власною гординею, нарцисисти, мовчуни, поважалють лише себе, байдужі до оточуючих. Кожен яянин - «знає своє «я», «харчується власним «я», «я» кожного із яян невичерпне. Яяни узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти».
Объяснение: