ОТВЕТИТЬ НА ВОПРОСЫ 1. Прокоментуйте, як ви розумієте епіграф до теми.
2. Чому Г. Квітки-Основ'яненка називають основоположником прози
в новій українській літературі?
3. Розкажіть, яку мету поставив перед собою Г. Квітка-Основ'яненко,
приступаючи до написання повісті «Маруся». Чому вона була
актуальною?
4. Визначте тему, ідею і конфлікт повісті. Наскільки такий конфлікт
був правдивий на той час?
5. Назвіть елементи сюжету повісті. У чому полягають композиційні
особливості «Марусі»?
6. Знайдіть і прочитайте у творі етнографічні описи. Яка їхня роль у
творі?
7. Який художній напрям називають сентименталізмом? Назвіть
ознаки сентименталізму в повісті.
8. Схарактеризуйте образи Марусі, Наума Дрота й Василя. Відпові-
даючи, підтверджуйте свої думки цитатами.
9. На прикладах портретів героїв дослідіть особливості художнього
стилю Г. Квітки-Основ'яненка.
10. Поясніть, у чому полягає прогресивне значення повісті «Маруся»
для української літератури.​

Объяснение:

Закінчується «Заповіт» дуже оригінально. В останній строфі особисті й громадянські мотиви зливаються в один. Після емоційного спалаху-за-клику відчувається спад напруження і перехід до інтимного світу поета, його мрій. Непохитно вірячи, що народ збудує нове суспільство — «велику сім’ю, вільну, нову». У от у цьому прекрасному суспільстві, за яке боровся і страждав поет, нехай не забудуть його. Хай інколи мати-Вітчизна згадує «незлим тихим словом» свого вірного сина. Це друге його особисте прохання. І дуже скромне.

Відповідь:

Назва повісті  Івана Франка «Перехресні стежки» досить символічна. Дороги і стежки кожної людини. Як їх багато, як химерно вони переплітаються, як змінюють людські долі.  Коли я читала цю повість, мене не залишало відчуття того, що минають роки, століття, а сутність людська не змінюється. Всі проблеми, які описані  у повісті, є актуальними і сьогодні. Тому що страсті людські – це вічна тема і вічна проблема всіх часів і  народів. Автор у своєму творі висвітлює питання людської жадібності, підлості, підлабузництва, нещирості, жорстокості, хабарництва, здирництва, некомпетентності, здатності обмовити людину. Цими рисами щедро наділені такі герої повісті як Стальський,  Шварц, Шнадельський, суддя Страхоцький,  пан маршалок Брикальський, староста.  Але разом з тим  І.Франко змальовує і такі духовні щедроти як вірність, доброта, сміливість, прагнення до служіння своєму народу, і, звичайно ж,  кохання (адвокат Рафалович).

Пояснення: