Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï. Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення. "Украïнська народна пiсня, Ї писав М. Стельмах, Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут, болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу..."
Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня, мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям духовностi Ї має дух!" Народна пiсня Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи.
Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.
Одісей(у римській традиції Улисс - цар Итаки, головний герой поеми Гомера "Одісея" і один з другорядних персонажів "Іліади"), Мужність О. поєднується з хитромудрістю і розсудливістю. О. і сам вважає хитрість основною рисою своєї вдачі : "Я Одісей, син Лаэртов, скрізь винаходом багатьох /Хитрощів славних і гучною чуткою до небес вознесений". Батько Антиклеї, матері О., - Автолице, "великий клятвопорушник і злодій", було сином Гермеса, бога, який славився спритністю і винахідливістю.Таким чином, хитромудрість - спадкова риса О. Проте не лише природна кмітливість, але і багатий життєвий досвід допомагає О. в його багаторічних поневіряннях. Завдяки своїй виверткості і умінню обдурити супротивника О. вдається впоратися з жахливим людоїдом-циклопом Полифемом, а потім з чарівницею Цирцеей, яка за до дивовижного зілля перетворює його супутників на свиней. Гомер постійно підкреслює, що не лише хоробрість і фізична сила, а мудрість нерідко виручає його героя.Серед численних персонажів "Одіссеї" і "Іліади" О. - найбільш яскрава фігура. Не випадково до цього образу зверталися у своїй творчості багато письменників і поети(Лопе де Вега, Кальдерон, И. Пиндемонте, Я. В. Княжнин, Л. Фейхтвангер, Д. Джойс та ін.). В порівнянні з іншими героями(як Гектор, Ахілл, Агамемнон, Парис та ін.), характери яких визначаються якою-небудь однією характерною рисою, О. - фігура багатогранна.Мужність, в недоліку якого йому не можна докорити, є сусідами з розумною практичністю, умінням обернути собі на користь самі несприятливі обставини. О. чуже уперта зарозумілість тих героїв-воїнів, чий героїзм цілком ув'язнений у дії і які зневажають розсудливість і обережність, ототожнюючи їх з боягузтвом. Зброя О. не лише меч, але і слово, і з його до він нерідко бере блискучі перемоги. Дивовижні пригоди, які довелося випробувати О.служать Гомеру лише свого роду фоном, для того, щоб показати, як сильно його герой сумує по рідній Итаке. Ніякі сили не здатні вирвати з душі О. пам'ять про батьківщину, і в цьому велич його образу.
поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï.
Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i
радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення.
"Украïнська народна пiсня,
Ї писав М. Стельмах,
Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут,
болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й
емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу..."
Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня,
мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав
укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те
велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям
духовностi
Ї має дух!"
Народна пiсня
Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт
життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи.
Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i
голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й
уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.