ПЕРЕКАЗАТИ: Замовлення халата для Терентія Пузиря («Хазяїн»)(Хто замовив? Кому було замовлено? З якою метою замовлено халат? Як мав виглядати халат? Чи залишив собі цей халат Терентій Пузир?)
Нещодавно я прочитала, досить дотепну, автобіографічно-гумористичну повість, українського письменника Валентина Чемериса “Вітька + Галя або повість про перше кохання”. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. У творі уславлюється почуття першого кохання, і вперше це "питання" вирішують наші герої по-дитячому, здійснюючи свої, безглузді та кумедні, героїчні вчинки.
Начитаний друг Федько Котигорошко, на прізвисько Жучок, завжди готовий до Він пропонує виражати свої почуття через серенади. «Неймовірний» спів Вітька для баби Хіврі викликає у мене регіт. Як тільки згадаю на його голові сомбреро з опудала, то знову усмішка. Ідея з листом, до редакції районної газети з проханням надрукувати зізнання в коханні, провалилася. Хотіли роздобути в бабці Векли зілля, яким причарують дівчину, але не вийшло. Ото по-побігав за кущі біднесенький романтик Федько.
Спочатку Галька нехтує прихильністю Вітька та хитро використовує друзів. Як то кажуть - стали в нагоді в господарстві: поносили воду, порубали дрова. От молодці!
Чого Вітька не переніс, так це прогулянки Петра Білого зі своєю коханою дівчиною, тому і утнув необдуманий вчинок – викликав суперника на дуель. Результатом чого став арешт так званих дуелянтів. Галя, звичайно, зрозуміла, що усе це заради неї. Поцілунок у щоку роблять Вітька щасливим.
Дуже веселими є сватання Вітька до Галі. Мама дівчини теж розуміє, що таке перші почуття, тому сипле в кишені хлопцям гарбузове насіння і пропонує прийти через 10 років. Таким чином автор дає зрозуміти читачам, що дорослішання має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник.
На згадку про загиблих і тих, хто вижив, щорічно 11 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Ця дата була обрана і затверджена ООН не випадково. Вона була встановлена в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів концентраційного табору Бухенвальд, яке сталося 11 квітня 1945 року.
У невеликому залі зібралися колишні в'язні фашистських концтаборів, представники влади, громадськість, молодь. Члени Молодіжної дорадчої ради при міському голові зробили невеликий екскурс в історію. На екрані спливали фотографії «фабрик смерті»: Бухенвальд, Майданек, Освенцим, Равенсбрюк, Маутхаузен, Дахау, Саласпілс, Треблінка... В ході зустрічі прозвучали страшні цифри: в концентраційних таборах утримувалося близько 20 млн. чоловік з 30 країн світу. 12 млн. чоловік було знищено фашистами.
Свідки трагічних подій Другої Світової війни ділилися своїми спогадами з молоддю. Представники влади та гості говорили про необхідність пам'ятати історію та її уроки.
Ми зобов'язані пам'ятати про одну з маловідомих трагедій Другої Світової війни - трагедію колишніх неповнолітніх в'язнів фашистських концтаборів. Тоді їх життя, здоров'я, працю використовували в концтаборах, на військових заводах, сільськогосподарських підприємствах. Діти ставали заручниками, донорами, біологічною сировиною для злочинних «медичних експериментів».
Після закінчення війни в'язнів вдома чекали нові тяжкі випробування. Тоталітарний сталінський режим безпідставно оголосив їх зрадниками, посібниками ворога. Вони не мали права вступати в спеціальні та вищі навчальні заклади, були позбавлені соціального захисту з боку держави на відміну від їхніх побратимів по нещастю інших країнах, які боролися з фашизмом.
Молодіжна дорадчих рада при міському голові від імені школярів міста привітала всіх присутніх з цією пам'ятною датою. Висловила подяку ветеранам за мужність и стійкість духу, волю до перемоги і життя. Побажала всім міцного здоров'я, душевного тепла, щастя, миру та благополуччя. Нехай завжди над нашою країною буде мирне небо!
ответ: кохання чи закоханість
Объяснение:
Нещодавно я прочитала, досить дотепну, автобіографічно-гумористичну повість, українського письменника Валентина Чемериса “Вітька + Галя або повість про перше кохання”. Головний герой твору, 14-річний Вітька Горобець, вперше закохується в однокласницю Гальку Козачок. У творі уславлюється почуття першого кохання, і вперше це "питання" вирішують наші герої по-дитячому, здійснюючи свої, безглузді та кумедні, героїчні вчинки.
Начитаний друг Федько Котигорошко, на прізвисько Жучок, завжди готовий до Він пропонує виражати свої почуття через серенади. «Неймовірний» спів Вітька для баби Хіврі викликає у мене регіт. Як тільки згадаю на його голові сомбреро з опудала, то знову усмішка. Ідея з листом, до редакції районної газети з проханням надрукувати зізнання в коханні, провалилася. Хотіли роздобути в бабці Векли зілля, яким причарують дівчину, але не вийшло. Ото по-побігав за кущі біднесенький романтик Федько.
Спочатку Галька нехтує прихильністю Вітька та хитро використовує друзів. Як то кажуть - стали в нагоді в господарстві: поносили воду, порубали дрова. От молодці!
Чого Вітька не переніс, так це прогулянки Петра Білого зі своєю коханою дівчиною, тому і утнув необдуманий вчинок – викликав суперника на дуель. Результатом чого став арешт так званих дуелянтів. Галя, звичайно, зрозуміла, що усе це заради неї. Поцілунок у щоку роблять Вітька щасливим.
Дуже веселими є сватання Вітька до Галі. Мама дівчини теж розуміє, що таке перші почуття, тому сипле в кишені хлопцям гарбузове насіння і пропонує прийти через 10 років. Таким чином автор дає зрозуміти читачам, що дорослішання має свою особливість, а закоханість - незмінний його супутник.
На згадку про загиблих і тих, хто вижив, щорічно 11 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Ця дата була обрана і затверджена ООН не випадково. Вона була встановлена в пам'ять про інтернаціональне повстання в'язнів концентраційного табору Бухенвальд, яке сталося 11 квітня 1945 року.
У невеликому залі зібралися колишні в'язні фашистських концтаборів, представники влади, громадськість, молодь. Члени Молодіжної дорадчої ради при міському голові зробили невеликий екскурс в історію. На екрані спливали фотографії «фабрик смерті»: Бухенвальд, Майданек, Освенцим, Равенсбрюк, Маутхаузен, Дахау, Саласпілс, Треблінка... В ході зустрічі прозвучали страшні цифри: в концентраційних таборах утримувалося близько 20 млн. чоловік з 30 країн світу. 12 млн. чоловік було знищено фашистами.
Свідки трагічних подій Другої Світової війни ділилися своїми спогадами з молоддю. Представники влади та гості говорили про необхідність пам'ятати історію та її уроки.
Ми зобов'язані пам'ятати про одну з маловідомих трагедій Другої Світової війни - трагедію колишніх неповнолітніх в'язнів фашистських концтаборів. Тоді їх життя, здоров'я, працю використовували в концтаборах, на військових заводах, сільськогосподарських підприємствах. Діти ставали заручниками, донорами, біологічною сировиною для злочинних «медичних експериментів».
Після закінчення війни в'язнів вдома чекали нові тяжкі випробування. Тоталітарний сталінський режим безпідставно оголосив їх зрадниками, посібниками ворога. Вони не мали права вступати в спеціальні та вищі навчальні заклади, були позбавлені соціального захисту з боку держави на відміну від їхніх побратимів по нещастю інших країнах, які боролися з фашизмом.
Молодіжна дорадчих рада при міському голові від імені школярів міста привітала всіх присутніх з цією пам'ятною датою. Висловила подяку ветеранам за мужність и стійкість духу, волю до перемоги і життя. Побажала всім міцного здоров'я, душевного тепла, щастя, миру та благополуччя. Нехай завжди над нашою країною буде мирне небо!
Объяснение: