Автор – М. Цвєтаєва Назва – «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки “Вечірній альбом” Жанр – Ліричний вірш Тема «Книжки в обкладинках червоних» – Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної героїні Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим, змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства. Композиція. Вірш складається з 35 рядків. І частина – спогади про дитинство, про любов до читання, музики, фантазій. ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених книг. ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору дитинства. Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство Настрій. Мрійливий, надзвичайно схвильований, емоційний Художні засоби «Книжки в обкладинках червоних» Епітети: дитячих раювань, червоні палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена Метафора: книги несуть розраду Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в серці чудові хвилини дитинства. Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої: розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість, цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира, відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями
є
Объяснение:
Автор – М. Цвєтаєва Назва – «Книжки в обкладинках червоних». Вірш входить у розділ «Дитинство» збірки “Вечірній альбом” Жанр – Ліричний вірш Тема «Книжки в обкладинках червоних» – Про улюблені книги, які супроводжували дитинство ліричної героїні Ідея. Захоплення книгами, класичною музикою робить людину духовно багатою, розширює її кругозір, робить життя емоційно наповненим, змістовним. Потрібно цінувати золоту пору дитинства. Композиція. Вірш складається з 35 рядків. І частина – спогади про дитинство, про любов до читання, музики, фантазій. ІІ частина – опис хвилюючих моментів із улюблених книг. ІІІ частина – печаль від неможливості повернення в минуле, у щасливу пору дитинства. Образи. Книги, музика, Мама, Гріг, Шумана, Кюї, Діоген, Том, Беккі, Гек, Принц, Жебрак, Дитинство Настрій. Мрійливий, надзвичайно схвильований, емоційний Художні засоби «Книжки в обкладинках червоних» Епітети: дитячих раювань, червоні палітурки, тремкі вогники, друзі незрадливі, золоті часи, золоті імена Метафора: книги несуть розраду Вірш М.Цвєтаєвої учить нас уміти побачити незвичайне у буденності життя, радіти кожній миті нашого існування, зберігати в серці чудові хвилини дитинства. Характеристика ліричної героїні поезії М. Цвєтаєвої: розумна, начитана, любить музику і художню літературу, романтична, любителька пригод, знає світову історію, співчуває знедоленим, уболіває за справедливість, цінує золоту пору дитинства, сумує за своєю матір’ю, рідним домом, щира, відверта, тонко відчуває красу мистецтва, яке викликає в неї творчу уяву
Джерело: https://dovidka.biz.ua/knizhki-v-obkladinkah-chervonih-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Кожна країна має свою пісню. Український народ вважається чи не найспівочішим у світі, а самі пісні, напевно, наймелодійнішими. Особливо нам притаманні історичні пісні, а також думи. Саме в історичних піснях ми можемо побачити зображення мужніх героїв, захисників своєї вітчизни. В Україні такими героями були козаки. Саме з часів козаччини історична пісня знайшла свого слухача. Вона передається з покоління в покоління. Цим самим зберігає самобутність і неповторність української нації. Та історична пісня відтворила не тільки історію. Вона подарувала цілу низку мужніх образів: від реально існуючих і до вигаданих народом. Це і Богдан Хмельницький, і Самійло Кішка, і козак Голота, та ще безліч різних неповторних особистостей. От, наприклад, історичні пісні «Ой, послав Бог Хмельницького» та «Чи не той хміль» оспівують неперевершеного ватажка, батька всього українського козацтва Богдана Хмельницького. Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Все своє життя Гетьман боровся проти польської навали. Відважно вів військо боронити рідну землю. Тому ці історичні пісні пронизані духом мужності, радості перемоги. Саме в таких піснях ми бачимо, як страждав український народ, як молив про свободу. І нарешті, через багато років, мрія кожного українця все таки здійснилась. Я вважаю, що роль таких історичних пісень у житті нашого народу є дуже важливою. Це наш внутрішній світ, наша самобутність, без якої ми не назвемося українцями