Письмово дати відповідь на питання у вигляді твору-мініатюри (8-12 речень) ЯКИЙ ЕПІЗОД ПОВІСТІ "Вітька + Галя, або повість про перше кохання" СПОДОБАВСЯ НАЙБІЛЬШЕ І ЧОМУ?
У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона" все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.
У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.
Чому Хуха-Моховинка мій улюблений літературний герой
Гноми, лісові ельфи завжди захоплювали мене, але нещодавно я познайомилась із "легесенькими, як пушинка, м’якесенькими, як вата", хухами. Вони зайняли почесне місце серед моїх улюбленців. Особливо приваблює витончена, добра, лагідна боровинка - Хуха-Моховинка. Пухка, як мох, з довгою вовночкою, що, мов шовком, вкриває все її тільце, і може змінювати колір під ті речі, біля яких буває. Мордочка у Моховинки голенька й нагадує садову жовто-фіолетову квіточку - "братки". Зісподу вона має голенькі рожеві лапки.
Ця тендітна істота, що прагне до справедливості, дбайливо ставиться до навколишнього середовища і нетерпляча до тих, хто шкодить природі. Хуха-Моховинка має добре серце. "Ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи". Моховинка не тримає зла і здатна вибачити тих, хто її образив.
Мила, добра, нешкідлива, вона завжди "вболівала, коли кому була якась прикрість". Моховинка ніколи не шкодила людям, а, навпаки, дуже часто їм допомагала.
Винахідлива, мужня, здатна на самопожертву Хуха вміє знаходити вихід із складних життєвих обставин. Нам є чому повчитися у Моховинки. Ось чому вона одна із моїх найулюбленіших персонажів.
Тож не слід боятися маленьких, добрих та гарнесеньких лісових істот, якщо ви десь їх побачите.
У книзі Юрія Винничука "Місце для дракона" все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїдний мрійник та романтик. Тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. А найцікавіше, що дракон, він же Грицько, пише вірші.
З твору ми дізнаемся що одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють драконячі закони. Традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон Грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. Тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд.
У своєму творі Юрій Винничук порушує одвічну проблему добра і зла, вірності та зради, доцільності самопожертви. У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Саме такими є дракон Грицько та Пустельник. Але є й ті, що живуть за іншими принципами, які здатні обманути, втертися в довіру, згодом і зрадити.
Объяснение:
Чому Хуха-Моховинка мій улюблений літературний герой
Гноми, лісові ельфи завжди захоплювали мене, але нещодавно я познайомилась із "легесенькими, як пушинка, м’якесенькими, як вата", хухами. Вони зайняли почесне місце серед моїх улюбленців. Особливо приваблює витончена, добра, лагідна боровинка - Хуха-Моховинка. Пухка, як мох, з довгою вовночкою, що, мов шовком, вкриває все її тільце, і може змінювати колір під ті речі, біля яких буває. Мордочка у Моховинки голенька й нагадує садову жовто-фіолетову квіточку - "братки". Зісподу вона має голенькі рожеві лапки.
Ця тендітна істота, що прагне до справедливості, дбайливо ставиться до навколишнього середовища і нетерпляча до тих, хто шкодить природі. Хуха-Моховинка має добре серце. "Ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи". Моховинка не тримає зла і здатна вибачити тих, хто її образив.
Мила, добра, нешкідлива, вона завжди "вболівала, коли кому була якась прикрість". Моховинка ніколи не шкодила людям, а, навпаки, дуже часто їм допомагала.
Винахідлива, мужня, здатна на самопожертву Хуха вміє знаходити вихід із складних життєвих обставин. Нам є чому повчитися у Моховинки. Ось чому вона одна із моїх найулюбленіших персонажів.
Тож не слід боятися маленьких, добрих та гарнесеньких лісових істот, якщо ви десь їх побачите.