Питання до твору «Лідер» Леоніда Смілянського 1. Як звали хлопчика, головного героя?
2. Як називала сина мати?
3. Кого вигодовував хлопчик?
4. Що трапилось із підопічним хлопчика?
5. Скільки минуло днів від знайомства хлопчика та птаха?
6. Як стали називати птаха, коли він одужав?
7. До якого класу ходив хлопчик?
8. Як навчався хлопчик?
9. Чим пояснював свої негаразди хлопчик?
10. Як покарав хлопця батько?
11. Чому хлопчик сумував?
12. Визначте тему та ідею оповідання.
дам
Серед творів поетеси, які справили на мене найбільше враження, є поезія «До мого фортепіано». Вірш, який сповнений болю і туги до музичного інструменту, за який, через важку хворобу, поетеса не зможе більше сісти і грати.
Я пам'ятаю, як моя вчителька під етюд Шопена прочитала нам вперше цю поезію. Я була вражена співзвучністю вірша, голосу вчительки і музики.Поезія «До мого фортепіано» має автобіографічний характер: в ній оспівано почуття поетеси, яка з п'яти років грала на фортепіано і пробувала писати власну музику. Тоненька, ніжна і вразлива дівчинка навіки прощалася з мрією бути піаністкою, композитором — і в цьому біль і туга авторки:
Мій давній друже! мушу я з тобоюРозстатися надовго... Жаль мені!З тобою звикла я ділитися журбою,Вповідувать думки веселі і сумні...Коли я смуток свій на струни клала,З'являлась ціла зграя красних мрій,
Веселкою моя надія грала,Далеко линув думок легкий рій.Розстаємось надовго ми з тобою!Зостанешся ти в самоті німій,А я не матиму де дітися з журбою...Прощай же, давній, любий друже мій!
Література — особлива сфера людської творчості, не ізольована від життя, а тому реальні люди і реальні події знаходять у літературі своє відображення. Для мене вірші Лесі Українки — це прекрасна школа життя, школа виховання духовності, мужності, любові до рідного краю, виховання впевненості в собі, щирості, порядності.
З особливою цікавістю я читала інтимну лірику поетеси. Інтимна лірика поетеси своєрідна, ніким не повторена у мотивах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вірш у прозі «Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...» звертає увагу вже своєю назвою: загадковою, чарівною, не схожою на назву вірша. А коли прочитаєш, то і змістом. Це лист-відповідь Сергієві Мержинському — це історія взаємної приязні, товариської підтримки, вірної дружби, душевного єднання і кохання без відповіді, нездійсненних мрій, вічної розлуки, гіркої самотності. Це було щось сильніше й вище за щасливу земну любов. Тому й пахли листи від любого друга зів'ялими трояндами. Лірична героїня просить: «Візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...»
Читайте поезію Лесі Українки і відкривайте для себе світ її думок, її бачення світу. У одному із своїх віршів поетеса висловила надію, що ми, нащадки, читатимемо і будемо знаходити відповіді на життєві питання у її творах: «Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я...»
Автор: І. Франко
Рід: лірика
Вид: інтимна
Тема: розповідь про коханих жінок ліричного героя, своєрідна душевна сповідь перед читачем.
Ідея: кожен має право на високе почуття - кохання, тому ніколи не можна здаватись у його пошуках.
Строфа: тривірш
Римування: аба (любов-біла-обснов)
Художні засоби:
Порівняння: несміла, як лілея біла; мов метелик підлетіла;невинна, як дитина; пахуча, як...рай; бліда, мов місяць, вхопила за серце, мов сфінкс,
Епітети: несміла любов, рожеві блиски, пурпурова хмара, розцвілий рай, тиха, сумна, таємна й недоступна любов,
Оклики: Та дарма! Дарма! Дух...Тріпочеться!
Поет ділиться з читачем своїм досвідом, адже мав у житті і хвилини радощі, і муки. Проте кохання - невід'ємна частина життя кожної людини.