Питання по роману " Айвенго " (уривки) ІВ В питаннях позначеных & декілька варіантів відповідей
Знайдіть помилкове твердження за змістом роману.
1) У кінці роману Айвенго і Ровена одружилися
2) Бріан де Буагільбер помер не від рук Айвенго, а як жертва власних непогамованих пристрастей
3) Ребекку мали стратити як чаклунку
4) У замок Фрон-де-Бефа відправили Гурта в одязі священника, щоб вивести Ательстана і продовжити бій
Обери вірні твердження за романом "Айвенго" &
1) Айвенго лікувала леді Ровена
2) Буагільбер примушував Ровену стати його дружиною
3) Айвенго з'явився на захист Ребекки, яку звинувачували в чаклунстві
4) Принц Джон за до себе на службу Локслі
5) Пораненого Айвенго виносить із палаючого замку Седрік Саксонський
6) Пожежу в замку вчинила Ульріка
Чорному Лицарю належать такі вчинки &
1) Він бере участь у турнірі
2) Він виносить із палаючого замку пораненго Айвенго
3) Він вбиває на поєдинку Фіц-Урса
4) Він змушує Седріка помиритися з сином
5) Він б'ється під час облоги замку з Фрон-де-Бефом.
6) Він керуює лучниками під час облоги замку.
Знайдіть помилкове твердження
1) На щиті в Айвенго було зображено молодий дубок з вирваним корінням
2) Айвенго - зброєносець короля Річарда
3) На щиті в Айвенго було написано іспанською мовою "Desdschado", що означає "Позбавлений спадку"
4) Айвенго виповнилося близько 40 років, він є сином Седріка Сакса
Відповідь:
Зазначене речення є цитатою з твору І.Нечуй-Левицького "Кайдашева сім"я". За жанром «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова сатирично-гумористична повість. Цікаво, що в повісті майже немає сцен, у яких би лунав сміх. «Кайдашева сім’я» населена дуже серйозними людьми. Їм не до сміху, оскільки всі вони - учасники великої родинно_побутової війни, якій не видно кінця. Змальовуючи цю «війну», прозаїк раз у раз вдається до гумору. А в наведеній цитаті як яскравий комічний засіб використав змішування стилів - високим епічним стилем описує сцену побутової бійки. Згадаймо піднесений стиль козацьких пісень, балад - "То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила. То татар велика сила Козаченьків обступила". Війна в родині і те, як описує її автор викликає сміх, але крізь цей сміх пробиваються сльози…
Пояснення:
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».