Мир большой, в нём много таинственого, не изведанного. Мир прекрасен! Он завораживает своей красочностью и таинственостью. Любому человеку хотелось бы путешествовать. Любому хотелось бы увидеть краски нашей чудесной планеты. Но к сожелению не все могут себе это позволить. Кому то не хватает денег для путешествия, кому то времени. Таких людей мне жаль, но больше всего я сочувствую именно тем, у кого нет физический возможностей. Человечество уже давно сошлось на мнении что множество людей, не излечимо больны. Кто-то не может ходить, такие люди никогда не смогут взобраться на гору, и смотреть с высока на прекрасные долины, на мир который простирается под ними. Я им очень сочувствую. Кто-то не может говорить и слышать. Таких людей мне жаль, ведь они никогда не услышат прекрасные голоса знакомых, шум городских улец. Они никогда не запоют, и голос их не будет проходить сквозь сердце слушателя и врезаться ему в память. Таким людям я очень сопереживаю, ведь я просто не могу представить мир без звуков. Но хуже всего это не разлечать цветов или совсем не видеть. Такие люди никогда не увидят красоты матушки природы. Поэтому, люди, оторвитесь от работы, возьмите отпуск, соберите чемодан поедте путешествовать по просторам Земли. Сначала путешествие может быть не далёким, пусть это будет Каваказ или соседний город. Но ведь главное это увидеть вселенские просторы, плодородные поля или бурные реки. Везде можно найти что-то красивое. Главное открыть широко глаза и ничего не пропустить!
Коли я дочитав роман «Айвенго» я навіть засмутився. Ось роман лежить на столі і вже дочитаний. Що залишив він у мені? Часи змальовані в романі дуже далекі від нас. Але образи твору настільки живі й яскраві що мимохіть починаєш хвилюватися, боятися й радіти за них неначе ці герої-реальні знайомі. Ревека-одна з головних героїнь роману. Надзвичайно вродлива гурія, з блиском очей причарувала усіх хто дивився на неї. Шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини зуби, та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию, легкий серпажок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий по червоному полю немов живими квітками-все це робило її справді чарівною. Ревека – дочка старого єврея Ісака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. Вона навчилася лікувати, допомагати всім хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ревека лікує й допомагає страдникам. Та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «Ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся виконати її доручення. Хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з Айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості. Образ Ревеки допомагає глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ. На мою думку Ревека най романтична героїня роману. Остання сторінка роману перегорнута. Але я неначе й досі в полоні далеких часів. А славетна Ревека гадаю назавжди залишиться у моєму серці.
Ревека – дочка старого єврея Ісака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла не знаючи ні в чому відмови, ви ж розумієте, що їй потрібна велика сила волі, знання щоб вижити в цьому жорстокому світі. Вона навчилася лікувати, допомагати всім хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу і не знайшовши його віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ревека лікує й допомагає страдникам. Та незважаючи на численні багатства батька-чужинка прецтавниця нації, яку зневажають, її може образити простий йомен чи раб. «Ніхто не наважився виявити жаль до полонянки, боячись щоб його не запідозрили у співчутті до євреїв» - тільки вдячний лицар взявся виконати її доручення.
Хоча героїня наділена автором найкращими рисами, але прірву яку розділяє її з Айвенгом залишається нездоланою і додає роману більшої достовірності і життєвості.
Образ Ревеки допомагає глибше розкрити характери головних героїв, «облагороджує» жорстокий світ.
На мою думку Ревека най романтична героїня роману.
Остання сторінка роману перегорнута. Але я неначе й досі в полоні далеких часів. А славетна Ревека гадаю назавжди залишиться у моєму серці.