Відважний козак, який захищає свою Батьківщину від ворогів. Готовий віддати життя за товариша і не скривитися. Вправний і дуже кмітливий вивідник землі Переяславської. По всьому степу ходять слухи про цього невловимого всюдисущого уруського розвідника-вовкулаку, якого ніхто навіть не бачив в лице, а якщо й бачив, то недовго йому залишалося жити.
Тишкевич:
Підступний і жорстокий челядник пана Кобильського. Він водиться з татарами і без терзань совісті видає їм інформацію про козаків. Також він зі своїми друзями обкрадає і вбиває вільних добитчиків з плавнів, які надіялися на краще життя. Кмітливий і досить швидко розуміє що робити навіть в єкстрених ситуаціях. Хоча все ж він отримав по заслугам.
Виборний: «…Покійний Терпило жив-був, то прийняв було до себе якогось сироту Петра за годованця. Хлопець виріс славний, гарний, добрий, проворний і роботящий; він од Наталки старший був годів три або чотири; з нею вигодувавсь і зріс вкупі». «Правда, Петро добрий парубок…— говорить мати Наталці,— …він не ледар, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна».
Наталка: «Петро не такий, серце моє за його ручається, і воно мені віщує, що він до нас вернеться». · Виборний про Петра: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!». · «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву». · «Нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?» · «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут». · «Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я бідний був тогді і любив Наталку без всякої надіжди. Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки, но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без · «Наталку, котру я любив більше всього на світі, для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!» · «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого. Вам з матір’ю треба подпори і защити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не подам». · «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду».
Відповідь:
Швайка:
Відважний козак, який захищає свою Батьківщину від ворогів. Готовий віддати життя за товариша і не скривитися. Вправний і дуже кмітливий вивідник землі Переяславської. По всьому степу ходять слухи про цього невловимого всюдисущого уруського розвідника-вовкулаку, якого ніхто навіть не бачив в лице, а якщо й бачив, то недовго йому залишалося жити.
Тишкевич:
Підступний і жорстокий челядник пана Кобильського. Він водиться з татарами і без терзань совісті видає їм інформацію про козаків. Також він зі своїми друзями обкрадає і вбиває вільних добитчиків з плавнів, які надіялися на краще життя. Кмітливий і досить швидко розуміє що робити навіть в єкстрених ситуаціях. Хоча все ж він отримав по заслугам.
Наталка: «Петро не такий, серце моє за його ручається, і воно мені віщує, що він до нас вернеться».
· Виборний про Петра: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербовався!».
· «Як бачиш: бурлака на світі; тиняюсь од села до села, а тепер іду в Полтаву».
· «Нема у мене ні родичів, ні знакомих. Які будуть знакомі або родичі у сироти?»
· «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут».
· «Чотири годи уже, як розлучили мене з Наталкою. Я бідний був тогді і любив Наталку без всякої надіжди. Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки, но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без
· «Наталку, котру я любив більше всього на світі, для которої одважовав жизнь свою на всі біди, для которої стогнав під тяжкою роботою, для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!» · «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого. Вам з матір’ю треба подпори і защити, а я через себе ворогів вам прибавлю, а не подам».
· «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну і на тебе іздержався. Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду».
все де не сказано хто каже, це Петро