План до заспіву (з книги княжа україна) заспіваю вам не пісню про стару старовину, розкажу я вам не казку, а бувальщину одну. розкажу вам про минуле, що вже мохом поросло, що, нащадками забуте, за водою поплило. перед вами стародавні пройдуть хвилями часи, із могил до вас озвуться наших предків голоси. наших предків, що блукали по страховищах-лісах, що з природою змагались тільки з вірою в серцях. ах, тоді була живою вся природа навкруги і людину оточали духи — друзі й вороги. у часи ті бог великий не ховавсь в небесній млі, а усі боги родились і вмирали на землі. рано вдосвіта на сході прокидавсь ясний дажбог і ходив-блукав до ночі синім степом без дорог. по зелених пишних луках волос*(1) пас овець гладких, грів їх вовною м'якою, одганяв вовків від них. над дрімучими лісами, по пустелі степовій бог стрибог*(2) літав на крилах, грав на кобзі золотій. бог перун*(3) на чорних хмарах вічно землю об'їздив, часом плакав, як дитина, часом сурмами будив. часом гнівом його серце наливалось, як огнем: левом він ревів з-під неба і погрожував мечем. а в річках жили русалки, хануни-водяники*(4), лісовик свистав у лісі, і сміялися мавки*(5). треба добре було знати душі всіх богів земних, то коритись, то змагатись, то просити ласки в них. і змагалася людина, і вперед невпинно йшла, де ясним промінням-цвітом дивна папороть цві іваю вам не пісню про стару старовину, розкажу я вам не казку, а бувальщину одну. розкажу вам, як на горах славний київ наш постав, як він жив і розвивався, як столицею він став. хто й коли у ньому кнажив і в який ходив поход, хто боровсь за україну, за державність, за народ. розкажу вам, як боролись наші прадіди колись, як за щастя україни ріки крові розлились. розкажу, чому і досі чути стогони її і чому так довго в хмарах сонце рідної землі заспіваю вам не пісню про стару старовину, розкажу я вам не казку, а бувальщину одну.
Митькозавр з Юрківки— это приключенческий рассказ про двух друзей и их приключения летом после 5 класса.
Описание сюжета: двое друзей Митя и Сергей летом после 5 класса отправляются в село Юрковка к бабушке Мити. От велосипедиста Василия они узнают, что в лесном озере живёт чудовище. Ясное дело, любопытные юные исследователи отправляются на поиски зверя, дабы запечатлеть его. Друзья отправляются в лес и находят около озера странные следы и видят чудовище в озере. Мальчики рады и хотят увидеть его ещё раз но так это так и не выходит. Под конец июля, они снова приходят к озеру и видят в там велосипедиста Василия, который тонет. Мальчики его и он признается, что это он подделывал следы и играл чудовище из озера. Ребята, хоть и были разочарованы, радовались и благодарили Васю за веселое лето. После, друзья поехали домой и оставшийся месяц лета делали задание по биологие—собиоали коллекцию жучков.
Основними героями твору «Місце для дракона» є сам дракон Грицько, князь та пустельник.
Дракон Грицько—добродушний, розумний, щирий і позитивний. Нехай це і дракон, але харчується він травичкою, нікого не зачіпає. Також Грицько дуже любить навчатися, прагне отримувати знання, уміє читати і обожнює писати вірші.
Князь— певний антипод Грицька. Хитрий і підступний, він використовує близьких людей (і не тільки) для досягнення поставленої мети. До того ж князь—нерозсудливий та інфантильний. Він спочатку зробить, не подумавши про наслідки, а потім буде шкодувати.
Пустельник— мудрий вчитель дракона. Він безстрашний і добрий, як погодився стати наставником Грицька. А ще він відданий друг, який намагається врятувати дракона, але йому це, на жаль, не вдається.