За до цього опудала Василь хотів налякати хлопців і зображував чудовисько, яке живе у озері.
Пояснення:
Цитати:
На поверхні видніла лише голова, але що то була за голова! О! Яка то була голова! Здоровецька, уся всипана шипами, темно-зелена, лискуча й бридка. Ось потвора повернулася до нас, і блимнули червонясто два великі ока. Між ними стирчав хижий ріг. З напіврозкритої пащі виглядали гостренні білі зуби
Я вхопивсь обіруч за ту страхітливу голову — під пальцями відчув цупку тканину, — проте звільнити Василя ніяк не міг. Тоді я піддів рукою знизу і, намацавши якийсь пасок, що стало сили рвонув за нього. Пасок відірвавсь, і опудало потвори легко одлетіло геть. А втім, це вже було ніяке не опудало — зіжмаканий фарбований брезент і потрощене паліччя каркаса. Дерев'яні шипи пові-длітали, зуби відклеїлись. То вже було ніщо — мотлох, сміття.
Пропоную написати листа до Джоан Роулінг, авторки серії про Гаррі Поттера.
Шановна Джоан Роулінг! Я, учениця 6 класу, пишу вам із вдячністю за вашу творчість. Книги про Гаррі Поттера надихають творити добро та вірити у перемогу його над злими силами. Наш світ стає байдужим, втрачає свою привабливість, а ваші твори дозволяють повірити у чарівність нашої планети. Книжка про хлопчика, що вижив, рятує багатьох від самотності, викликає піднесені емоції, заохочує до благородних дій. Я щиро дякую вам за ваш неймовірний талант, яким ви ділитесь зі своїми читачами! Сподіваюсь, що натхнення вас ніколи не покине і ви презентуватимите нам нові твори. З повагою (прізвище, ім’я).
Відповідь:
За до цього опудала Василь хотів налякати хлопців і зображував чудовисько, яке живе у озері.
Пояснення:
Цитати:
На поверхні видніла лише голова, але що то була за голова! О! Яка то була голова! Здоровецька, уся всипана шипами, темно-зелена, лискуча й бридка. Ось потвора повернулася до нас, і блимнули червонясто два великі ока. Між ними стирчав хижий ріг. З напіврозкритої пащі виглядали гостренні білі зуби
Я вхопивсь обіруч за ту страхітливу голову — під пальцями відчув цупку тканину, — проте звільнити Василя ніяк не міг. Тоді я піддів рукою знизу і, намацавши якийсь пасок, що стало сили рвонув за нього. Пасок відірвавсь, і опудало потвори легко одлетіло геть. А втім, це вже було ніяке не опудало — зіжмаканий фарбований брезент і потрощене паліччя каркаса. Дерев'яні шипи пові-длітали, зуби відклеїлись. То вже було ніщо — мотлох, сміття.
Шановна Джоан Роулінг!
Я, учениця 6 класу, пишу вам із вдячністю за вашу творчість. Книги про Гаррі Поттера надихають творити добро та вірити у перемогу його над злими силами. Наш світ стає байдужим, втрачає свою привабливість, а ваші твори дозволяють повірити у чарівність нашої планети.
Книжка про хлопчика, що вижив, рятує багатьох від самотності, викликає піднесені емоції, заохочує до благородних дій. Я щиро дякую вам за ваш неймовірний талант, яким ви ділитесь зі своїми читачами! Сподіваюсь, що натхнення вас ніколи не покине і ви презентуватимите нам нові твори.
З повагою (прізвище, ім’я).
(8 речень)