Порівняльний аналіз творів (усно).
Пригадайте міфологічну легенду про Прометея та уривок з поеми Т.Шевченка «Кавказ». Порівняйте з поемою
Андрія Малишка «Прометей».
Легенда про Прометея
Промете́й ( грец. Προμηθεύς, лат. Prometheus — провидець) — у грецькій міфології віщий і добрий
син титана Япета й німфи Клімени Фетіди. Викрав з Олімпу вогонь і передав його людям, за що був ув’язнений
богами.
Під час суперечки про зменшення жертв богам став на бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти
могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого бика на дві частини. В одну купу склав усе м'ясо й накрив
шкурою тварини, а в другу — самі кістки, поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу,
яка лисніла смачним жиром. Відтоді люди стали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої
тварини, а самі їли м'ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь
з Олімпу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього добування вогню тертям шматків
дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Прометея за протидію богам Зевс звелів прикути
до однієї із скель Кавказу і пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав
печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів
Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав свого сина) убив орла й
визволив титана
Уривок з поеми «Кавказ»
За горами гори, хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип’є
Живущої крові —
Воно знову оживає
І сміється знову…
Для Шевченка Прометей – символ стійкості народу, який бореться і перемагає.
У переносному значенні Прометей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням
самовідданості, шляхетних почуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.
Запишіть тему та ідею твору А.Малишка «Прометей»:.
Тема — зображення подвигу людей у роки Великої Вітчизняної війни.
Ідея — уславлення духу патріотизму, відданості рідній землі, Батьківщині.
Прометеїзм — це самовіддане служіння людям, беззавітна, незламна і непохитна боротьба людини за щастя і
благополуччя інших людей.
Найвеселіший, завзятий і дотепний герой відомого роману Марка Твена - Том Сойер. Цей дванадцятирічний хлопчик, якому не пощастило стати сиротою, виховується своєю тіткою. Жінка не балує дитину добротою і ніжністю, вона в міру сувора, часто карає його за хуліганство і пустощі. Принцип її діянь ґрунтується на святому Письмі: «... хто шкодує різок - той псує дитину». На вихованні тітки Поллі ще є двоє інших дітей - Сідда і Мері. Двоюрідна сестра Тома дуже добра дівчинка з гарною витримкою, а ось зведеного брата можна охарактеризувати ябедою і боягузом. Відносини Тома Сойера і Сідда досить не прості, так як вони ніколи не можуть знайти спільної мови, часто сваряться і дошкуляють один одного. У житті головного героя присутні кращі друзі - Гекльберрі Фінн і Джо Гарпер, а також дівчатка, яких він любив - Еммі Лоренс і Беккі.
В основі роману лежить докладний опис взаємин між Томом і його близькими друзями, а також захоплюючі події, що відбуваються з головним героєм. Сойер стає свідком вбивства, обчислює його винуватця, заручається з дівчинкою, йде з дому, живе на безлюдному острові, відвідує свої похорони, втрачається в печері, але вибирається з неї, а також знаходить скарб ... Ця робота Твена настільки цікава і захоплююча, що в процесі читання повністю поринаєш в життя Тома, стаєш учасником його пустощів і пригод.
Основна характеристика головного героя припадає на першу главу, у якій описуються його дії і вчинки, а також отримані покарання. Побілку забору він заслужив за прогул уроків в школі, а так як роботу потрібно було виконати в суботу, день ігор і розваг місцевої дітвори, то Соєр знаходить вихід з ситуації, що склалася. Розраховуючи заманити помічників, тим самим полегшивши собі працю, він придумує чергову хитрість. Повз проходить Бена, який недолюблював героя, він залучив до роботи розмовами про потреби і важливості такої безкоштовної роботи, та так, що багато інших дітлахи ви попрацювати замість нього ... Як завжди у Тома вийшло уникнути не бажаної праці, а піти і погуляти вдосталь.
В особі Тома СойераМарк Твен хотів показати своє бачення дитячої безтурботності і безтурботності в середині ХІХ століття, варіанти уникнення покарань, а також цікаві пригоди, в які занурився наш герой.
Одного разу дівчині Олівії треба було написати твір. У неї нічого не виходило. Вона довго думала і клацала ручкою веселий ритм. Це затянуло її на довго.
І врешті вона сказала:
-Треба просто поїсти. Як взагалі можна щось придумати на голодний шлунок?
І пішла на кухню. Повернувшись вона сіла і прочитала заголовок твору "До чого приводить лінь?" Да звідки я знаю до чого?!-крикнула Олівія.
-Олівія іди сюди-почався голос з кімнати.
Олівія обернулась але нікого не побачила.
-Олівія, це я диван, іди сюди, відпочинь.
І тут... Олівія прокинулась:
-Ура, це був сон!
В кімнату зайшов її брат і спитав:
-Ну як там твій твір?
-Що!? Нііііііі!-закричала Олівія
І так Олівія твір так і не написала.
Мораль така:не лініться, лінь до гарного не приводить!