Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства .
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.
Захоплива повість Ніни Бічуї про сучасних міських підлітків. Тут багато дружби, перша закоханість, проблеми шкільних стосунків, лідерства. В інтелігентній сім'ї Ващуків одні проблеми, у неблагополучній родині Стефка Вуса — зовсім інші. Навіть у майже ідеальній сім’ї Славка Беркути є свої проблеми: хвороба хлопчика, небезпечна робота батька, ризиковані захоплення самого Славка, до того ж часто він стає елементарною жертвою заздрості з боку однолітків та власної гордості. В українській літературі здебільшого показувалося життя сільських дітей, а твір Н. Бічуї чи не перший про проблеми міських підлітків, життя самого великого міста. Перемагає Добро, хоча залишаються агресивні Лопухи, байдужі та невлаштовані Стефки, батьки, що пиячать, науковці, що видають чужу працю за свою.
Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства .
Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.
В обох творах головна увага зосереджена на переживаннях дівчини-покритки, жінки-матері. У поемі “Наймичка” Шевченко ніби знову повторює історію Катерини, трагедію її нещасливого кохання, але разом з тим розробляє її по-новому. За великим рахунком, обидві описані ним жінки були нещасні, але одна з них все-таки змогла зробити кращою долю свого сина.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyalna-harakteristika-katerini-i-ganni
Захоплива повість Ніни Бічуї про сучасних міських підлітків. Тут багато дружби, перша закоханість, проблеми шкільних стосунків, лідерства. В інтелігентній сім'ї Ващуків одні проблеми, у неблагополучній родині Стефка Вуса — зовсім інші. Навіть у майже ідеальній сім’ї Славка Беркути є свої проблеми: хвороба хлопчика, небезпечна робота батька, ризиковані захоплення самого Славка, до того ж часто він стає елементарною жертвою заздрості з боку однолітків та власної гордості. В українській літературі здебільшого показувалося життя сільських дітей, а твір Н. Бічуї чи не перший про проблеми міських підлітків, життя самого великого міста. Перемагає Добро, хоча залишаються агресивні Лопухи, байдужі та невлаштовані Стефки, батьки, що пиячать, науковці, що видають чужу працю за свою.