Поточна: Літературний детектив. Детектив як жанр літератури, характерні ознаки жанру. Едгар Аллан По. "Золотий жук" Детектив має свою композицію: — зав’язка — інформація про злочин; — розвиток дії — процес розслідування; — розв’язка дії детектива після того, як особа злочинця встановлена; — реконструкція злочину. Елементи сюжету 1. Легран на острові Салівен (експозиція). 2. Розповідь про жука (зав'язка). 3. «Хвороба» Леграна (розвиток дії). 4. Експедиція в гори (кульмінація). 5. Хід думок Леграна (розв'язка). 8. Композиційний принцип - «розпоідь в розпоіді»
У 1879 році І. С. Нечуй-Левицький написав повість "Кайдашева сім'я". Письменник цікавився українською родиною, її духовними цінностями, її морально-етичними устроями. Письменник бачив усі складності і суперечності, які виникали в сучасних йому сім'ях. А те, що повість з інтересом читається понад 120 років, свідчить про майстерність і далекоглядність її автора.
Висміювання негативних рис характеру Кайдашів, їх вчинків, що принижували гідність людини, боротьба за "моє" і "твоє" — мета повісті І. С. Нечуя-Левицького.
Звичайно, вислів "кайдашеві звички" ми вживаємо у значенні тих негативних рис характеру людини, які, на жаль, передали нам наші предки. Бо хіба немає у нашому житті баб Палажок і Парасок, які століттями сваряться з різних причин. Іноді у транспорті чи на базарі зустрінем їх: лаються за першість у черзі, за яке-небудь невдоволення. І тоді, і зараз це — від невихованості, від браку культури.
Вічна проблема "батьків та дітей" теж прийшла до нас з сивої давнини. Однак І. С. Нечуй-Левицький уперше вказує нам на неповагу до батьків. Порушилася віковічна українська традиція шанобливого ставлення до батька-матері у дітей, і їх життя ламається, летить під укіс. Бо у своїй власній сім'ї не можна виховувати у дітей повагу до себе, коли ти зневажив своїх батьків — діти ж бо це бачать. І у нашому сьогоденні нерідко бачиш, як спілкуються брат із сестрою, бо заздрять один одному, бо спадок батьків не так поділили. Але хай Кайдаші були забиті, затуркані панщиною, неосвічені, а що ж їх рівняє з нашими сучасниками? Чому ми не можемо піднятися над ними? Останнім часом усе звертають на "український менталітет", але мені здається, що це тільки, щоб якось виправдати себе, бо ж таки соромно зізнатися собі у "кайдашевих звичках". Хоч і здаються нам смішними суперечки Кайдашів, інколи ми пізнаємо в них і наших сучасників, які за "моє" готові на все.
"Приватна власність — основна причина конфліктів у сім'ї Кайдашів" — так визначає ідею повісті І. Нечуя-Левицького критична література. А сам письменник? (та інші запитання)
Пиятцтво... Скільки лиха від нього! І це всі розуміють, однак побороти цю негативну рису до цього часу не вдалося, не зважаючи ні на освіту, ні на прогрес.
"Кайдашеві звички", на жаль, ще живуть серед нас. Але що цікаво — сміятись над Кайдашами — сміємось, а себе такими не бачимо. А жаль!
Объяснение:
Почнем з того, шо за прадавні роки люди висловлювали свої думки, переживання і тд... Це все в піснях або творах. І завжди ці всі твори могли нас навчити тільки хорошому))). Якшо взяти до уваги вірш,, Ой Морозе Морозенко то можна побачити, що в ньому описується про боротьбу козаків під проводом Морозенка проти турецько+татарського війська. І в цій пісні не тільки про це розказується, тут щей подається приклад, який доводить, шо не потрібно здаватись, а впевнено йти до своєї мети. І ше тут прославлюється мужність і героїзм козаків, адже не всім таку мужність мати, шоб піти на війні В кожній іст.пісні описується про різне . Вот візьмемо до порівняння ще одну іст. пісню як,, Максим Козак Залізняк
''
Тут описується про Максима Козака Залізняка, як про захисника батьківщини. І взагальному іст. пісні нас вчать, щоб ми були відважніші, і шоб хлопці не боялись піти на війну. Тут ще можна багато писати, але мені лєнь 00)0)0)0)0)0)0)0)0)0)00)0)0)0)0)0)0)0)