1. "Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах"
2. "Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину"
3. "бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини"
4. "Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть".
5. Мирослава
6. якщо питання в тому, чий портрет, то Тугара Вовка, якщо яке продовження портрету, то "... бо Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям.."
7. Плай - це стежка в горах.
8. Тугар Вовк "... з усього розмаху цюкнув його згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква. Бризнув кровавий мозок на боярина, і тихо, без рику повалився звір додолу"
9. "...дурна звірюка той медвідь, самотою держиться". Це слова Максима Беркути до Тугара Вовка.
10. Медвідник - це "простий, на оба боки острий меч... "
11. "Страшенно скрикнула нещаслива жертва; захрустіли кості під медведячими зубами... Дрож пройшла у всіх по тілі на той вид: бояри стали, мов укопані. Тільки Максим спокійно наложив стрілу на свій роговий лук, підійшов два кроки ближче до медведя і, прицілившися одну хвилину, пустив йому стрілу просто в серце. Мов ножем перетятий, урвався рик звіра, і він повалився трупом на землю. Не ревіли роги, не лунали веселі оклики по тій новій побіді. Бояри, покинувши свої становища, збіглися на місце нещастя"
12. Мирослава відстала від усіх мисливців, видряпалася на кам"яну брилу і через кладку хотіла перейти на іншу скелю. Але кладка була із струхлявілої смереки і зломилася під вагою Мирослави. Вона упала поряд з лігвищем ведмедиці з ведмежатами.
13. Врятував Миролаву від ведмедиці Максим Беркут.
14. Смерди - це селянин у часи стародавньої Русі, який входив у селянську общину і сплачував данину феодалові. У складі челяді вотчинного господарства основною робочою силою були не раби, а частина вільних общинників, що попала у феодальну залежність, — смерди.
15. "Стародавнє село Тухля — се була велика гірська оселя з двома чи трьома чималими присілками, всього коло півтора тисячі душ"
16. Село було недоступне для ворога, тому що було розміщене між високими неприступними скелями. "Високі, стрімкі береги тухольської кітловини покриті були темним смерековим лісом, що надавав самій долині іюзір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу. Так, справді, се була величезна гірська криївка, з усіх боків тільки з великим трудом доступна.., тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне, староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри.."
Символічне значення образів у творів Івана Малковича «Із янголом на плечі»
Господня свіча - це символ людського життя, людської долі. Як у давній грецькій міфології Мойри пряли нитку життя кожної людини і в певний період обривали її, так у фольклорі нашого народу життя людини порівнювали з палаючою свічкою. Недарма ж про померлу людину кажуть, згорів, як свічка. А так як за релігійними переконаннями Господь веде кожну людину по житті, тому і це життя – Господня свічка.
Сірий маятник – це символ швидкоплинного і невблаганного часу, який не може зупинитися або повернути назад, тому потрібно йти лише вперед і не зупинятися.
Янгол - це символ помічника-охоронця, який допомагає людині, налаштовує на вчинення добрих справ, прийняття вірних рішень. Адже у різних релігіях ангел є посередником між Богом і людиною, який виконує волю Бога.
Відповідь:
1. "Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах"
2. "Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину"
3. "бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини"
4. "Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть".
5. Мирослава
6. якщо питання в тому, чий портрет, то Тугара Вовка, якщо яке продовження портрету, то "... бо Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям.."
7. Плай - це стежка в горах.
8. Тугар Вовк "... з усього розмаху цюкнув його згори в голову, аж череп розколовся надвоє, мов розбита тиква. Бризнув кровавий мозок на боярина, і тихо, без рику повалився звір додолу"
9. "...дурна звірюка той медвідь, самотою держиться". Це слова Максима Беркути до Тугара Вовка.
10. Медвідник - це "простий, на оба боки острий меч... "
11. "Страшенно скрикнула нещаслива жертва; захрустіли кості під медведячими зубами... Дрож пройшла у всіх по тілі на той вид: бояри стали, мов укопані. Тільки Максим спокійно наложив стрілу на свій роговий лук, підійшов два кроки ближче до медведя і, прицілившися одну хвилину, пустив йому стрілу просто в серце. Мов ножем перетятий, урвався рик звіра, і він повалився трупом на землю. Не ревіли роги, не лунали веселі оклики по тій новій побіді. Бояри, покинувши свої становища, збіглися на місце нещастя"
12. Мирослава відстала від усіх мисливців, видряпалася на кам"яну брилу і через кладку хотіла перейти на іншу скелю. Але кладка була із струхлявілої смереки і зломилася під вагою Мирослави. Вона упала поряд з лігвищем ведмедиці з ведмежатами.
13. Врятував Миролаву від ведмедиці Максим Беркут.
14. Смерди - це селянин у часи стародавньої Русі, який входив у селянську общину і сплачував данину феодалові. У складі челяді вотчинного господарства основною робочою силою були не раби, а частина вільних общинників, що попала у феодальну залежність, — смерди.
15. "Стародавнє село Тухля — се була велика гірська оселя з двома чи трьома чималими присілками, всього коло півтора тисячі душ"
16. Село було недоступне для ворога, тому що було розміщене між високими неприступними скелями. "Високі, стрімкі береги тухольської кітловини покриті були темним смерековим лісом, що надавав самій долині іюзір ще більшого заглиблення і якоїсь пустинної тиші та відрубності від усього світу. Так, справді, се була величезна гірська криївка, з усіх боків тільки з великим трудом доступна.., тільки дякуючи тій своїй неприступності, вони змогли довше, ніж подільські села, охоронити своє свобідне, староруське громадське життя, яке деінде силувалися чимраз більше підірвати горді, війнами збагачені бояри.."
Пояснення:
Відповідь:
Трішки сумбурно, але може, щось пригодиться:
Символічне значення образів у творів Івана Малковича «Із янголом на плечі»
Господня свіча - це символ людського життя, людської долі. Як у давній грецькій міфології Мойри пряли нитку життя кожної людини і в певний період обривали її, так у фольклорі нашого народу життя людини порівнювали з палаючою свічкою. Недарма ж про померлу людину кажуть, згорів, як свічка. А так як за релігійними переконаннями Господь веде кожну людину по житті, тому і це життя – Господня свічка.
Сірий маятник – це символ швидкоплинного і невблаганного часу, який не може зупинитися або повернути назад, тому потрібно йти лише вперед і не зупинятися.
Янгол - це символ помічника-охоронця, який допомагає людині, налаштовує на вчинення добрих справ, прийняття вірних рішень. Адже у різних релігіях ангел є посередником між Богом і людиною, який виконує волю Бога.
Пояснення: