Поясніть, як ви розумієте такі рядки з поеми Т.Шевченка "Марія":
Не вас мені, сердешних, жаль,
Сліпі і малиє душою,
А тих, що бачать над собою
Сокиру, молот і кують
Кайдани новиє.​

Пiсля небезпечноï дороги, пiсля

важких випробувань, сповнений радiстю, повертався назад Климко з

дорогоцiнною сiллю. I тут пiдстерегла хлопчика невблаганна смерть, як

пiдстерiгала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесникiв.

Та навiть у цю судну годину Климко постає людиною, що дбає

не про себе, а про iнших. Забувши про небезпеку, вiн показує

радянському полоненому воïну, куди втiкати. Тут i скосила його

черга з нiмецького автомата: Вiн упявся пальцями в дiжурку на грудях,

тихо ойкнув i впав. А з пробитого мiшка тоненькою цiвкою потекла на

дорогу сiль.

Я вважаю, що не можна повністю виправдати зло в ім'я добра в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

Головний герой з дитинства зазнавав кривди і цькувань від своїх однолітків. Потім довідався про трагічну долю свого батька. Згодом в нього вимагають хабар за право користуватися своєю землею.

Чіпку обурював світ, поділений на хазяїнів і робітників. І, втративши землю, він починає пити, знаходить погану компанію(пропащу силу).

Матня, Лушня і Пацюк підбурюють його на злочин(крадіжку), але Чіпку спіймав на гарячому сторож, за що поплатився життям. За що? Сторож просто робив те, що приказав хазяїн.

Коли Чіпка вбиває невинну людину, то не думає зупинятись. Цей прикрий випадок, ця випадковість не стала йому уроком.

Грабіж став настільки буденною справою, що Чіпка вже не звертає уваги, кого обкрадати : хазяїна, пана чи простого чоловіка, як він.

Хлопець зневажає свою матір, виганяє з дому. Після всього того, що вона для нього зробила, виправдати цей вчинок неможливо.