Пояснення цитатної характеристики андрюши із твору "я(романтика)"
1. “андрюша сидить праворуч мене з розгубленим обличчям і зрідка тривожно поглядає на доктора…”
2. “і андрюша, цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться…”
3. “андрюша трохи перелякано дивиться на тагабата й мнеться. нарешті, тремтячи і непевним голосом, каже: — я з вами, докторе, не згодний…”
4. “ах, який він чудний, цей комунар андрюша! ”

Наиболее известным художественным произведением, Ивана Франка на историческую тему, является повесть Захар Беркут написана она была в 1822 года. В повести описаны события с участием наших далеких предков -украинских верховинев из тухольской Долины которые сумели героический защитить родной край от жестоких татаро-монголов. Героями повести является мудрый предводитель тухольской общины Захар Мирослава поле всего понравился и запомнился мне образ Мирославы. Мирослава нарисована Франко как сказочное Лесная принцесса необыкновенная и удивительная. Эта молодая девушка, которая рано потеряла мать знала лишь любовь и забота отца -тугара Вовки. Возможно ,именно поэтому мирославе по душе мужские интересы например,охоты на медведя:^^отец, чтобы различить свое уединение, брал ее всюду собой, приучил ее владеть рыцарским оружием выносить всякие не выгоды и смело стоять в опасностях. Мирослава всегда была женщиной :доброй, красивой ,нежной, с живым чувством и скромным , стыдливым лицом. Когда Мирослава узнает что отец ее предатель, она воюет против него и девушка просит Захара Беркута принять ее за дочь. Можно сделать вывод ,что для Мирославы главное быть- верной себе ,делать так как подсказывает совесть и сердце . Всё время она среди воинов -тубхольцев ,приносит Захару беркуту весть о сыне ,передаёт его советы, активно участвует в борьбе с врагами учит всех делать метавки ,лечит раненых. Неудивительно ,что именно такая девушка полюбила бесшабашного,смелого Максима ,Захарового сына , она сознается ему в любви клянется в верности даже когда Максим оказался в плену Мирослава, рискуя идёт к вражескому лагерю,предлагает молодому человеку убежать ,а сама хочет остаться вместе него . Судьба оказалась благосклонна к влюбленным: они с достоинством переносит все испытания и соединяется пару. Повесть Захар Беркут напоминает о том ,что за счастье всегда нужно бороться.

Дуже часто ми чуємо: "Ти цього не гідний", "Тримай свою гідність", "Він гідна людина"...  Все це примушує нас замислитись, а що ж таке гідність? Кожна людина по-своєму розуміє поняття «гідність». Для одного це просто вміння відстоювати свою точку зору, переконувати в її правильності інших. Другий гідністю вважає гордість і непокору. У третього почуття гідності асоціюється з приреченістю до самотності. У моєму ж розумінні, гідність є однією з найважливіших рис кожної людини. Адже тільки людина, що має почуття особистої гідності, за будь-яких обставин посяде відповідне місце в суспільстві.         Як же стати гідною людиною? Що зробити, щоб заслужено здобувати повагу інших? Для цього людині необхідно виховувати в собі  такі риси характеру, як чесність, порядність, щирість, доброзичливість, толерантність, а також патріотизм. На почутті власної гідності ґрунтується самоконтроль людської особистості, вимогливість людини до себе. Разом із совістю й честю гідність є засобом усвідомлення людиною відповідальності перед собою та іншими. Гідна людина ніколи не дасть себе в образу і не дозволить принижувати. При цьому з глибокою повагою ставиться до свободи особистості інших людей. Така людина не стане навмисно заподіювати іншим незручності, біль і страждання, а навпаки, своєчасно до Гідна людина ніколи не зазнається, а  залишиться скромною. Філософ Мішель де Монтень писав, що справжня людська гідність схожа з річкою, бо найглибша водойма найменше шумить.
Я вважаю, що людська гідність - це крихкий і безцінний скарб людини, на якому тримається наше суспільство. Тому відкинемо погані думки і будьмо гідними нашого минулого, теперішнього і майбутнього!