Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.
1. назвіть усіх героїв повісті, розподіливши на головних і другорядних. поясніть, як ви робите такий розподіл.
2. де відбуваються події повісті?
3. перекажіть близько до тексту реальний та фантастичний епізоди твору.
4. який предмет відіграв чарівну роль у творі?
5. поміркуйте, чому вадим своїми витівками дратував русальоньку?
6. як сашко ставився до софійки? чому?
7. поясніть, у чому полягало прокляття роду кулаківських.
8. кого можна вважати однодумцями софійки, а кого - ні?
9. як ви гадаєте, чи схожі герої повісті на реальних школярів, з якими ви щодня зустрічаєтесь?
10. у повісті є група героїв, що уособлюють зло, а є герої, що уособлюють добро. хто з них перемагає і чому?
11. чи закономірним, на вашу думку, є фінал повісті?