Мені подобається творчість Сергія Гридіна,особливо три книги про Федька — комп’ютерного віруса, який самовільно прибув з Інтернету у людський світ.
Теми, які піднімає автор, справді важливі з огляду на глобальну комп’ютеризацію та негативний вплив цього явища на свідомість дітей, підлтіків. Адже з розповсюдженням мережі Інтернет та комп’ютерних ігор постав віртуальний світ, який поглинає користувачів настільки, що вони забувають про реальність. Тим паче, що у світі, створеному сучасними технологіями, все значно простіше. Клік комп’ютерної мишки може здійснити чудеса, автором і виконавцем яких є сам гравець: створити місто, країну, зробити супергероєм, перемогти монстрів, завоювати світи, взяти участь у зоряних війнах тощо. Таким чином здійснюється дитяча (та й доросла) мрія про всесильність і все можливість (хай навіть на екрані монітора). Значно складніше вийти з віртуального світу в реальний і жити звичайним буденним життя. Проблема, яка постала на фоні такого явища, це невідповідність реальності і вигаданого комп’ютерного світу.
Як повела б себе людина (дитина), якби опинилася насправді у віртуальному світі серед монстрів, чудовиськ, супергероїв, піратів тощо. Вирішення цієї проблеми на ться на художні твори Сергій Гридіна, створивши казкові повісті «Федько — прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті» та пригодницьку повість «Федько у пошуках чупакабри».
Ці твори мене захопили, бо я сам більшість часу проводжу за ПК і розумію , що часто опиняюся в цьому “полоні”, коли втрачаєш реальність часу і відсторонюєшся від світу.Ця проблема є у більшості дітей, підлітків та дорослих.Тому вкрай важливо в потрібний час сказати “СТОП” , виходити з тенет інтернету, насолоджуватися життям, займатися спортом, читати книги, шукати нові цікаві міста, подорожувати та стати для самого себе та інших справжнім супергероєм.Бо, коли розумієш, що є залежність і можеш її подолати - це дійсно суперсила!:)))
Художні засоби “Блакитна панна” епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: ” сміючись на пелюстках, на квітках” порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: ” Осанна!” інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, І Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески. Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпор
Мені подобається творчість Сергія Гридіна,особливо три книги про Федька — комп’ютерного віруса, який самовільно прибув з Інтернету у людський світ.
Теми, які піднімає автор, справді важливі з огляду на глобальну комп’ютеризацію та негативний вплив цього явища на свідомість дітей, підлтіків. Адже з розповсюдженням мережі Інтернет та комп’ютерних ігор постав віртуальний світ, який поглинає користувачів настільки, що вони забувають про реальність. Тим паче, що у світі, створеному сучасними технологіями, все значно простіше. Клік комп’ютерної мишки може здійснити чудеса, автором і виконавцем яких є сам гравець: створити місто, країну, зробити супергероєм, перемогти монстрів, завоювати світи, взяти участь у зоряних війнах тощо. Таким чином здійснюється дитяча (та й доросла) мрія про всесильність і все можливість (хай навіть на екрані монітора). Значно складніше вийти з віртуального світу в реальний і жити звичайним буденним життя. Проблема, яка постала на фоні такого явища, це невідповідність реальності і вигаданого комп’ютерного світу.
Як повела б себе людина (дитина), якби опинилася насправді у віртуальному світі серед монстрів, чудовиськ, супергероїв, піратів тощо. Вирішення цієї проблеми на ться на художні твори Сергій Гридіна, створивши казкові повісті «Федько — прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті» та пригодницьку повість «Федько у пошуках чупакабри».
Ці твори мене захопили, бо я сам більшість часу проводжу за ПК і розумію , що часто опиняюся в цьому “полоні”, коли втрачаєш реальність часу і відсторонюєшся від світу.Ця проблема є у більшості дітей, підлітків та дорослих.Тому вкрай важливо в потрібний час сказати “СТОП” , виходити з тенет інтернету, насолоджуватися життям, займатися спортом, читати книги, шукати нові цікаві міста, подорожувати та стати для самого себе та інших справжнім супергероєм.Бо, коли розумієш, що є залежність і можеш її подолати - це дійсно суперсила!:)))
Объяснение:
Художні засоби “Блакитна панна” епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою метафори: ” сміючись на пелюстках, на квітках” порівняння: а вона, як мрія сна чарівна гіпербола: сміючись на пелюстках, на квітках анафора: має крилами Весна запашна окличні речення: ось вона – Блакитна Панна! ЇЇ виспівує: ” Осанна!” інверсія: лине все, крізь блакить майорить, сяє вродою, сміючись на пелюстках Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя: І уже в душі моїй В сяйві мрій В’ються хмелем арабески, І Миготять камеї, фрески, Гомонять-бринять пісні Голосні І сплітаються в гротески. Новаторство Миколи Вороного виявилося в розширенні музичних можливостей українського вірша. «Я писав не так од образу, як од звуку «, – зазначав він. Джерелом його поезії є мелос, мелодія. Звук для символістів – понад усе. Специфічним є розміщення рядків у строфах «Блакитної панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпор