пожайлуста 16. У реченні “Сіроманець перекусив би тебе, як сірника!” (повість Миколи
Вінграновського “Сіроманець”) використано:
а) епітет;
б) метафору;
в) гіперболу;
г) порівняння.
17. Сашкові (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) по ночах снилися:
а) айсберги;
б) глинища;
в) вовки;
г) ліси.
18. Головою колгоспу (повість Миколи Вінграновського “Сіроманець”) був:
а) Побігайло;
б) Василь Чепіжний;
в) Шевчук;
г) Олександр Степанович.
19. Установити відповідність між героєм і його реплікою (повість Миколи
Вінграновського “Сіроманець”):
1) Сашко;
2) Олександр Степанович;
3) Василь Чепіжний;
4) Надія Петрівна.
а) “Сіроманця зачули, герої? Чи, може, безталання своє, аби ви мені
виздихали всі підряд!”
б) “А як сніг упаде, стане видно твої сліди, що тоді? Живи в глинищі й
нікуди не виходь.”
в) “Ви б … краще подумали, що нам робити з дикими кабанами!
Розплодилося їх, як не знати чого…”
г) “…не звертайте уваги на цей мікрофон, але декілька слів для нашого
районного радіо та для газети.”
д) “…держава посилає таких людей, ну, наприклад, в Одесу, у знамениту на
весь світ лікарню імені Філатова.”
20. У реченні “Сашко забіг за Галею Грушецькою додому, і дорога до школи в
цей день сміялась на сонці досхочу” (повість Миколи Вінграновського
“Сіроманець”) використано:
а) персоніфікацію;
б) гіперболу;
в) порівняння;
г) епітет.
Тема: Розповідь про несправедливий бій, який мав відбутися на рингу
Ідея: Засудження підступності, брехні.
Основна думка: Іду, і поруч твердо Крокує Честь — мій секундант.
Жанр: Філософська лірика..
Композиція:
Експозиція: Готовність рингу, публіки до матчу.
Зав'язка: Знайомство героя із суперником на рингу, його перевагами.
Кульмінація: Реальна можливість героя програти бій через нечесність суперника.Розв'язка: «Крокує Честь — мій секундант».
Композиція: Кільцева, оскільки починається твір: «Лисніє квадратовий ринг» і закінчується: «Лисніє холодом квадрат».
Художні особливості твору.
Епітет: «білі маски облич», «зіперсь бундючно», «хижий секундант».
Порівняння: «злами рук, як ринв», «ворог, як лисиця», «зал, як тур», «рефері буде метатися, наче миша».
Метафори: «лисніє ринг», «секундант чаклує», «зал реве», «ляже тиша», «лисніє холодом квадрат», «честь крокує».
Гіпербола: «визбираю в жмуток силу».
Відомий український драматург Іван Карпенко- Карий у сатиричній комедії «Сто тисяч» засудив пороки суспільного життя. Нездоланна тяга купувати землю і в селян, і в поміщиків, а потім тішитись думкою, що Калитку «розіпре грошвою», усе де веде до руйнування особистості. А землі потрібні, щоб сказати багатію Пузирю «…голяк масті, чирва світить!», землі і гроші потрібні, щоб переплатити по десять рублів на десятині Жолудю, гроші потрібні, щоб обдурити Гершка. Мрії Герасима Калитки йдуть ще далі: «…всю землю навкруги скуплю! Ідеш день — чия земля? Калитчина!.. Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!» Герасим дурить усіх. Єврей, якого він теж дурить, у свою чергу обдурює Герасима, продає йому мішок з папером замість грошей.
І раптом усім цим корисливим планам не судилося здійснитися. Герасим Калитка не в змозі цього пережити: він лізе у зашморг з надією вмерти.
Гроші скалічили душу не лише Герасиму, але і його куму — Савці. Він весь час знаходиться у пошуку грошей. На пропозицію Герасима здійснити шахрайську махінацію, Савка одразу дає згоду. Але після трагічних подій з Герасимом Савка навіки зрікається брудних грошей.
А Невідомий теж хворів грошовою хворобою. Він вигадав новий засіб обдурювання людей і заробляє на цьому непогані гроші.
Копач Бонавентура бере у будинку Калитки їжу, хоч і не працює на хазяїна. А побачивши єврея, він одразу сказав: «…це — пройдисвіт».
Іван Карпенко-Карий у п’єсі «Сто тисяч» показує, що тим, хто потрапив під владу грошей, нелегко повернутися на шлях порядності.