Причинна»
1. Сюжет баладимістить:
а) один ліричнийвідступ; б) пролог та епілог; в) два прологи; г) постпозицію.
2. Через що русалки булинебезпечними для людей? Боціістоти могли їх:
а) оповитимарою; б) налякати;
в) перетворити молодь на старців; г) залоскотати до смерті.
3. Для чогодівчиназвернулася до ворожки?
а) Намагаласяпротистояти русалкам; б) хотіла бути причинною;
в) щобшвидшедочекатися милого; г) прагнулапомститися людям, щоображалиїї.
4. «За що ж тикараєшїїмолоду?» — з цимпитаннямзвертається автор у творідо:
а) ворожки; б) матінки-русалки; в) чорнобровогомолодця; г) Бога.
5. Дівчина «сумує,воркує, білимсвітом нудить», наче:
а) ластівка; б) синичка; в) голубка; г) солов’їха.
6. Зякої причини, на думку героїнібалади, досі не повернувсяїїкоханий?
а) Вінвирішивприсвятити все своєжиттявійськовійслужбі; б) через чариворожки;
в) бо, може, іншупокохав; г) у зв’язку з важкоюхворобою.
7. Які тропи використано в цьомууривкуШирокий Дніпр не гомонить, / Розбившивітерчорні хмари, / Лігбіля моря одпочить?
а) Епітет і метафору; б) метафору та алегорію;
в) алегорію та порівняння; г) порівняння та гіперболу.
8. «Причинна» споріднюється з фантастикою фольклорною, народною, яку так майстерноще до Т. Шевченкавикористав у своїйтворчості:
а) Г. Квітка-Основ’яненко; б) П. Гулак-Артемовський;
в) М. Шашкевич; г) М. Гоголь.
9. За народноюуявою, русалки — цедівчатаабожінки, які:
а) не дотримувалисязаповідей Бога; б) булипрокляті матерями;
в) під час купаннявтопилися; г) зрадиличоловіків.
10. Міфічніістотивилізаливночі з Дніпра не берег, щоб:
а) згадатисвоєжиття, коли вони були людьми; б) погрітисяпідмісячнимсяйвом;
в) зустрітися з ворожкою; г) побачити і залоскотатикозака.
11. Русалки зновуповерталисядо води, коли:
а) загавкав собака; б) піднявсявітер і розпочавсядощ;
в) закукурікалипівні; г) закувалазозуленька.
12. Який ворог українців «ходив, де чорніє гай над водою»?
а) Татари;б) половці; в) печеніги; г) ляхи.​

ответ:Мадонна є втіленням жінки-матері і музи, що надихає на творчість. На картині вона зображена босоногою з немовлям на руках. Вражає її сумний тривожний погляд, але відчувається сила духу, доброта та готовність в будь-яку мить спуститися на землю, залишившись недоступною для зла. Такий образ є втіленням вічної ідеальної жіночності і тому не міг не зачарувати чутливого до справжньої краси поета. Іван Франко вірив в силу доброї краси, без якої неможливе мистецтво.

Тема сонета: захоплений опис Сікстинської Мадонни з однойменної картини Рафаеля.

Ідея: справжня краса невіддільна від добра; возвеличення матері-жінки; непереборний вплив мистецтва на душу людини.

Художні засоби: риторичні запитання, емоційні оклики, звертання.

Ліричний герой: захоплена красою людина, яка перебуває під сильним впливом мистецтва. Але герой не просто захоплюється Мадонною, а готовий боронити світлий образ, що видно з перших рядків сонету: «Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник». Майже гнівно звучить запитання, що тільки підтверджує щирість відчуттів. Герой не розуміє, як можна байдуже дивитися на цю картину, для нього це рівносильно байдужості до мистецтва взагалі.

Сонет цікавий за формою, глибокий за суттю. Помітно, що Іван Франко пройнявся італійським мистецтвом , адже тема його твору – картина італійського художника, а форма твору – зароджений в Італії сонет. Подібно до Великих Данте та Петрарки Іван Франко прославляв ідеалізовану жіночність.

Объяснение:

Валер"яна Підмогильного "Місто" з точки зору авторської позиції / Н. Тимків. - С.24-30.

Мовчан, Р. Книжка для вчителя / Р. Мовчан. - С.31-34.

Токмань, Г. Аксіологічний аспект університетського викладання давньої української літератури / Г. Токмань. - С.35-37.

Кухарчук, І. Вивчення односкладних речень: Комунікативно-діяльнісний підхід / І. Кухарчук. - С.38-40.

Єрмоленко, С. Самовизначення через рідну мову: До Міжнародного конгресу "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі" / С. Єрмоленко, С. Яременко, А. Пономаренко. - С.41-45.

Гужва, В. Шляхетний вершник / В. Гужва. - С.46-50.

Ковальова, О. Леся Українка: вибір модернізму / О. Ковальова. - С.51-54.

Дунай, П. "Шевченко, українофіли й соціалізм": Проблематичний зріз передмови й приміток Андрія Ніковського до книжки Михайла Драгоманова / П. Дунай. - С.54-58.

Скорський, М. Живий у правді віковій: Поезії про Кобзаря років незалежності України / М. Скорський. - С.59-63.

Задорожний, В. З когорти завзятущих духом: Костянтина Малицька / В. Задорожний. - С.64-65.

Сорока, П. З пером жар-птиці у руці: Ганна Черінь / П. Сорока. - С.66-68.

Гаєвська, Н. Завра В. Дискурс просвітництва в російській та українській прозі 60-80-их рр.XIX ст.: Монографія / Н. Гаєвська. - С.70.

Радчук, В. Якби заговорив Тарас у Сталін-сіті! / В. Радчук. - С.71-72. Ось