У літературі кожного народу є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для нас, українців, був і залишається Тарас Григорович Шевченко.
Дійсно, творчість Шевченка — найвище досягнення нової української літератури. Його прекрасні твори набули великого світового значення. А теми для них він брав із життя народу. Читаєш твори Тараса Григоровича, й ніби сама Україна постає перед очима. То вона «безталаннавдова», то «оновленаземля», де «врага не буде, супостата». Та якою б не поставала Україна зі сторінок Шевченкових творів, завжди вона — найулюбленіша, і заради неї, заради її щастя поет готовий принести в жертву себе і своє життя.
Тарас Шевченко був справжнім патріотом України. Твори його були присвячені землякам, боротьбі за їх визволення й щастя. Життєвий і творчий шлях славетного поета — яскравий приклад нерозривної єдності батьківщини і її дітей.
Значення творчості Шевченка в історії української літератури — величезне. Літературна творчість Тараса Григоровича була багатогранною: прекрасний лірик, поет-громадянин, талановитий прозаїк, цікавий драматург. Він став учителем цілої плеяди видатних українських поетів і письменників. Його шляхом пішли Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний, Леся Українка тощо.
Постать Тараса Шевченка — це постать народного співця, пророка. Тож нехай його твори-думи завжди будуть з нами, як пісня, як мова, як Батьківщина…
Прибувши до тухольців, вона повідомила їм кілька новин. Про те, що на Тухлю йде монгольське військо. Про те, що Максим Беркут живий, але в монгольському полоні. Про те, що Тугар Вовк зрадник і перейшов на бік монголів. А також передала слова Максима, щоб тухольці не зупиняли монгольське військо перед селом, а вивезли все, що можна з села, впустили в пусте село ворогів, замкнули їх тут між гір в кільце і знищили або виморили голодом.
Пояснення: цитати
«Я спішила звістити вас, що монголи надходять, перед вечером будуть тут, то щоб ви приготовилися, як їх приняти».
«— Позволь, чесний батьку,—заговорила вона тремтячим з внутрішнього зворушення голосом,— сказати поперед усього, що син твій живий і здоров». «….Твій син у монгольській неволі».
«— …. Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи... зрадив... свій край і пристав... у службу монголів».
«— Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити і вирубати до остатнього, а коли ні, то виморити голодом».
У літературі кожного народу є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для нас, українців, був і залишається Тарас Григорович Шевченко.
Дійсно, творчість Шевченка — найвище досягнення нової української літератури. Його прекрасні твори набули великого світового значення. А теми для них він брав із життя народу. Читаєш твори Тараса Григоровича, й ніби сама Україна постає перед очима. То вона «безталаннавдова», то «оновленаземля», де «врага не буде, супостата». Та якою б не поставала Україна зі сторінок Шевченкових творів, завжди вона — найулюбленіша, і заради неї, заради її щастя поет готовий принести в жертву себе і своє життя.
Тарас Шевченко був справжнім патріотом України. Твори його були присвячені землякам, боротьбі за їх визволення й щастя. Життєвий і творчий шлях славетного поета — яскравий приклад нерозривної єдності батьківщини і її дітей.
Значення творчості Шевченка в історії української літератури — величезне. Літературна творчість Тараса Григоровича була багатогранною: прекрасний лірик, поет-громадянин, талановитий прозаїк, цікавий драматург. Він став учителем цілої плеяди видатних українських поетів і письменників. Його шляхом пішли Марко Вовчок, Іван Нечуй-Левицький, Іван Франко, Панас Мирний, Леся Українка тощо.
Постать Тараса Шевченка — це постать народного співця, пророка. Тож нехай його твори-думи завжди будуть з нами, як пісня, як мова, як Батьківщина…
Відповідь:
Мова йде про Мирославу - дочку Тугара Вовка.
Прибувши до тухольців, вона повідомила їм кілька новин. Про те, що на Тухлю йде монгольське військо. Про те, що Максим Беркут живий, але в монгольському полоні. Про те, що Тугар Вовк зрадник і перейшов на бік монголів. А також передала слова Максима, щоб тухольці не зупиняли монгольське військо перед селом, а вивезли все, що можна з села, впустили в пусте село ворогів, замкнули їх тут між гір в кільце і знищили або виморили голодом.
Пояснення: цитати
«Я спішила звістити вас, що монголи надходять, перед вечером будуть тут, то щоб ви приготовилися, як їх приняти».
«— Позволь, чесний батьку,—заговорила вона тремтячим з внутрішнього зворушення голосом,— сказати поперед усього, що син твій живий і здоров». «….Твій син у монгольській неволі».
«— …. Тугар Вовк перестав бути моїм батьком, відколи... зрадив... свій край і пристав... у службу монголів».
«— Він радив тухольській громаді не спиняти монголів перед тісниною, але впустити їх у кітловину. Тут можна їх обступити і вирубати до остатнього, а коли ні, то виморити голодом».