Ми – великий, різний, непростий, щирий народ, який уміє сильно любити. Але часто і особливо переконливо – любити не себе. Ми – українці. Боремося за правду і найдужче – один з одним. Ми – українці. Титул цієї землі. «Великі самодержці». І вправні шукачі себе в чужому слові і в чужому житті. Досвідчені прохачі чужої ласки по чужих столицях», – йдеться у зверненні Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня народження Тараса Шевченка. Про це сьогодні, 9 березня, ЗІК повідомила прес-служба Президента України.
Ідея: уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.
Художні засоби.
Епітети: зеленою горою, Військо Запорозьке, кониченько вороненький, сильне-дужий, необачний.
Анафора: «Веде…», «Під ним…», «Да ….».
Риторичні вигуки: «Веде своє військо, Веде Запорозьке Хорошенько! », «…Сильне-дужий!», « ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!», «… Не журися!».
Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!».
Порівняння: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!
Пісню можна поділити на дві частини. У першій разом із женцями проводжаємо у похід Військо Запорізьке, славних Дорошенка та Сагайдачного. У другій частині підкреслюється служіння громадським інтересам, які стоять перед особистими. За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією.
Ми – великий, різний, непростий, щирий народ, який уміє сильно любити. Але часто і особливо переконливо – любити не себе. Ми – українці. Боремося за правду і найдужче – один з одним. Ми – українці. Титул цієї землі. «Великі самодержці». І вправні шукачі себе в чужому слові і в чужому житті. Досвідчені прохачі чужої ласки по чужих столицях», – йдеться у зверненні Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня народження Тараса Шевченка. Про це сьогодні, 9 березня, ЗІК повідомила прес-служба Президента України.
Жанр: народна козацька пісня.
Тема: зображення військового походу козаків.
Ідея: уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.
Художні засоби.
Епітети: зеленою горою, Військо Запорозьке, кониченько вороненький, сильне-дужий, необачний.
Анафора: «Веде…», «Під ним…», «Да ….».
Риторичні вигуки: «Веде своє військо, Веде Запорозьке Хорошенько! », «…Сильне-дужий!», « ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!», «… Не журися!».
Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!».
Порівняння: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!
Пісню можна поділити на дві частини. У першій разом із женцями проводжаємо у похід Військо Запорізьке, славних Дорошенка та Сагайдачного. У другій частині підкреслюється служіння громадським інтересам, які стоять перед особистими. За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією.