Прочитай.Спиши,замінюючи прикметники антонімами.Осінього холодного ранку Миколка пішов на прогулянку.Це був похмурий день.Сердитий вітер гойдав дерева. На них цвірінькали сумні горобці
Твір Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» мене дуже зацікавив. Перші ж прочитані сторінки викликали у мене щирий сміх, адже твір був дуже цікавий, захоплюючий та наповнений колоритом справжнього безтурботного життя дітей. І все це разом справляло враження, наче автор пишучи цей дитячий роман сам був у віці головних героїв твору Павлуші і Яви, настільки щиро були передані усі переживання та емоції головних героїв Всеволодом Нестайком. Усі пригоди, які відбувалися з героями цього твору, я переживала разом з ними, так само відчуваючи радість або сум, переживання або впевненість. Прочитавши цей твір, я дещо змінила свій погляд на життя, багато чого зрозуміла і навчилася багатьом людським цінностям, а саме: щирості у почуттях, відданості у дружбі, а ще не втрачати почуття гумору і пам’ятати , що будь-які проблеми завжди можна вирішити. Тому я раджу читати цей твір не тільки дітям, а й дорослим, бо саме в ньому ви можете знайти те, чого вам не вистачало у житті.
В исторической повести украинского писателя и поэта
конца девятнадцатого - начала двадцатого столетий Ивана Яковлевича Франко
под названием «Захар Беркут» говорится о том, что жители села Тухля
верили в то, что росшая в долине рядом с водопадом огромная и очень старая липа,
из-под корней которой бил родник с прозрачной водой, не была обычным деревом.
Эта древняя липа была свидетелем того, что происходило в мире задолго до их рождения.
Люди считали, что гигантское дерево являлось даром их древнего властителя, царя великанов,
который посадил её своими руками в знак своей победы над богиней смерти Мораной.