Прочитайте повість «Найкращий намет», дайте короткі письмові відповіді на запитання. 1. Зі скількох частин складається повість «Найкращий намет»?
2. Назвіть ці частини
3.Назвіть повне ім.»я та прізвище героїв твору
4.Де відбуваються події, описані у повісті «Найкращий намет»?
5.Із ким заприятелювали хлопці у перший день?
6.Де повинні були спати старші загони?
7.Скільки було наметів?
8.Хто такий Сергій Анатолійович?
9.Яку роботу загадали зробити нашим героям?
10.Що у першу ніч перебування у таборі пішов уночі робити Митько?
11.Яка незвичайна пригода відбулася в таборі у першу ж ніч?
12.Як звали «нічного злодія»?
13.Як називався табір?
14.Як відкрили першу зміну?
за до
ще один тип характеру — стефко вус. за художніх деталей, фрагментів авторської розповіді, нанизаних одна на одну подій-ситуацій (як, наприклад, випадок із сорокою, розмови з сестрою та колишньою вчителькою) читач дізнається про весь пройдений підлітком шлях. його поведінка зумовлена середовищем, яке змушує оздоблюватись, «наїжачуватись», щоб таким способом захищатися від жорстокості світу. внутрішньо стефко інший: він може бути ніжним, добрим і лагідним, турботливим братом і справжнім другом. він живе у своєму світі спогадів про бабусю олену, світі сільської природи, і йому складно адаптуватися до життя в місті, в одній квартирі з батьком-п’яницею. проблема недоглянутості сиріт і напівсиріт, дітей із неблагополучних сімей — особливо гостро постає сьогодні
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))