Зміст легенди зосереджений навколо Мойсея, який став поводирем ізраїльського народу. Йому пощастило вижити серед масових вбивств єврейських дітей та потрапити у двір фараона. Там він ігав за приниженнями своїх земляків, накопичуючи гнів всередині.
Одного разу він не витримав і вчинив фізичну розправу з єгиптянином, який знущався над бідним євреєм.
Змушений поневірятися в пустелі, Мойсей натрапляє на
терновий кущ, який палає і не гасне. Звідти промовляє голос Господа, що наказав привести ізраїльський народ до Синайської
пустелі. Також Бог повідав Мойсею десять заповідей, які наразі становлять нерушимі правила життя.
Як виявилося, люди звикли до своїх рабських умов існування. Мойсею довелося скористатися своєю мудрістю та мистецтвом переконання, щоб пробуркати сонну свідомість євреїв та спонукати їх до дії. Він зумів розбудити в поневоленому натовпі відчуття єдності та національного самовизначення.
Євреї не лише усвідомили своє безвихідне становище в єгипетському полоні, а й змогли перебороти свої сумніви та довіритися Мойсею.
Провідна ідея твору проголошує складний шлях до волі та щастя, який полягає у постійній
боротьбі зі своїм страхом та політикою поневолювачів. Яскраво висвітлюються проблеми відносин між різними соціальними класами, наприклад, царями та його підданими. Також звертається увага на неймовірну силу внутрішньої віри.
Важко повірити у щось далеке і примарне, до якого треба шукати плутані шляхи з суцільними перешкодами. Адже простіше змиритися з долею та підставити свою шию під ярмо. Той, хто зможе всім серцем повірити у краще майбутнє та непохитно до нього просуватиметься, знайде цілющий оазис серед пустелі життя.
Мойсей виступає уособленням незламної віри та духовної сили, які до йому виконати Божий наказ та навернути на вірний шлях цілий народ. Хоча часто стежки заводили його на бездоріжжя, Мойсей знову і знову збирався з думками і продовжував пошуки святої землі далі.
Саме так потрібно рухатися до щастя, смислу життя, не дозволяючи стороннім особам керувати своїми думками.
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.
Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.
лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.
Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.
Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.
Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.
Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.
Мойсея
Зміст легенди зосереджений навколо Мойсея, який став поводирем ізраїльського народу. Йому пощастило вижити серед масових вбивств єврейських дітей та потрапити у двір фараона. Там він ігав за приниженнями своїх земляків, накопичуючи гнів всередині.
Одного разу він не витримав і вчинив фізичну розправу з єгиптянином, який знущався над бідним євреєм.
Змушений поневірятися в пустелі, Мойсей натрапляє на
терновий кущ, який палає і не гасне. Звідти промовляє голос Господа, що наказав привести ізраїльський народ до Синайської
пустелі. Також Бог повідав Мойсею десять заповідей, які наразі становлять нерушимі правила життя.
Як виявилося, люди звикли до своїх рабських умов існування. Мойсею довелося скористатися своєю мудрістю та мистецтвом переконання, щоб пробуркати сонну свідомість євреїв та спонукати їх до дії. Він зумів розбудити в поневоленому натовпі відчуття єдності та національного самовизначення.
Євреї не лише усвідомили своє безвихідне становище в єгипетському полоні, а й змогли перебороти свої сумніви та довіритися Мойсею.
Провідна ідея твору проголошує складний шлях до волі та щастя, який полягає у постійній
боротьбі зі своїм страхом та політикою поневолювачів. Яскраво висвітлюються проблеми відносин між різними соціальними класами, наприклад, царями та його підданими. Також звертається увага на неймовірну силу внутрішньої віри.
Важко повірити у щось далеке і примарне, до якого треба шукати плутані шляхи з суцільними перешкодами. Адже простіше змиритися з долею та підставити свою шию під ярмо. Той, хто зможе всім серцем повірити у краще майбутнє та непохитно до нього просуватиметься, знайде цілющий оазис серед пустелі життя.
Мойсей виступає уособленням незламної віри та духовної сили, які до йому виконати Божий наказ та навернути на вірний шлях цілий народ. Хоча часто стежки заводили його на бездоріжжя, Мойсей знову і знову збирався з думками і продовжував пошуки святої землі далі.
Саме так потрібно рухатися до щастя, смислу життя, не дозволяючи стороннім особам керувати своїми думками.
https://ukrtvory.ru/biblijna-legenda-pro-mojseya.html
Объяснение:
Украïнський фольклор багатий i рiзноманiтний. Вiн створювався протягом багатьох столiть. У фольклорi вiдображено iсторiю, побут й духовне обличчя украïнського народу. Народна творчiсть має в основi розмовну мову, яка має своï особливостi, наголоси, iнтонацiï. Думи i балади - яскравi зразки фольклору.
Думи - жанр героïчного лiро-епосу, який виконували мандрiвнi спiвцi. В них розповiдається про видатнi iсторичнi подiï в Украïнi, про боротьбу украïнського народу проти iноземних загарбникiв. У думах народ створив образи мужнiх, благородних i сильних духом героïв, якi заради своєï свободи готовi йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися пiсля якихось важливих подiй. Виконавцi народних дум - це кобзарi та лiрники, якi ходили мiстами i селами, спiвали дум пiд акомпанемент своïх iнструментiв. Самi вони називали думи "козацькими пiснями", "поважними пiснями". Навiть деякi украïнськi письменники перекладали ïх iншими мовами, вели дослiдження текстiв. На формування дум впливали казки, легенди, перекази, давньоруськi билини. В умовах постiйних тривог, викликаних нашестями загарбникiв, з'являються думи "Маруся Богуславка", "Самiйло Кiшка", "Козак Голота".
Але серед украïнського епосу були думи, якi розповiдали про родиннi стосунки: мiж батьками i дiтьми, братами i сестрами: "Бiдна вдова i три сини", "А в недiлю-пораненьку...", "Проводи козака". Вони мали неабияку популярнiсть серед слухачiв i виконавцiв.
лiро-епiчнi твори з яскравим сюжетом, що мають трагiчну або фантастичну розв'язку. Вони були джерелом художньоï лiтератури, iз якого черпали мотиви i настроï Тарас Шевченко, Iван Франко, Леся Украïнка. Мотиви балад були рiзнi: туга за нареченою, вбитий на вiйнi козак, почуття дiвчини, з яких насмiялися, зле чарiвництво та прокльони свекрухи на адресу молодоï невiстки, зрада i помста. Украïнськi балади-пiснi вiдображають свiтобачення i уявлення рiзних поколiнь, ïх зв'язок з природою: Персонажi балад представленi символами. Син, якого прокляла матiр, стає явором, невiстка, яку зненавидiла свекруха, - тополею. Дiвчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в iнших образах: "в головах ворон кряче, а в нiженьках коник плаче", є образи ясного сокола, сизого голуба, сивоï зозулi.
Трапляються у баладах казковi мотиви, дуже поширена гiпербола, що стосується фiзичноï сили героïв.
Однiєю рукою та тисячу татар поклав, А другою - ще три тисячi.
Дуже популярною баладою серед украïнцiв є балада "Ой не ходи, Грицю", ïï сюжет обiгрувався рiзними поетами, серед яких була Лiна Костенко, Михайло Старицький.
Скiльки б не минуло столiть, балади i думи не перестануть цiкавити нас. Кожен зможе знайти в них щось цiкаве. Збирачi фольклору й досi мандрують мiстами й селами, записують цiкавi тексти дум, пiсень, балад, прислiв'ïв i приказок. Дуже радує й те, що в наш час украïнська сцена, театр, молодi виконавцi звертаються до народного епосу, знаходять у ньому щось своє.