Вже епіграф до поеми "Євшан-зілля" говорить про нерозривний зв'язок людини з рідною землею, синівський обов'язок перед нею. У пролозі чітко виражена її ідея — засудження людей, які цураються своєї вітчизни, згубили свої зв'язки з нею. Це ті національні сироти, що виросли без материнського слова, без материнської ласки, приймаки , які не знають рідної неньки і блукають бурлаками по чужих дорогах, наймитами по чужих хатах.
Вже епіграф до поеми "Євшан-зілля" говорить про нерозривний зв'язок людини з рідною землею, синівський обов'язок перед нею. У пролозі чітко виражена її ідея — засудження людей, які цураються своєї вітчизни, згубили свої зв'язки з нею. Це ті національні сироти, що виросли без материнського слова, без материнської ласки, приймаки , які не знають рідної неньки і блукають бурлаками по чужих дорогах, наймитами по чужих хатах.
Объяснение: