Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний аналіз публіцистичного тексту-роздуму, сприймати й розуміти його, письмово створювати власні твори-роздуми в публіцистичному стилі на морально-етичні (суспільні) теми.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять
Дослідження-характеристика
Ø Прочитати народні вислови. З’ясувати, яких загальнолюдських і моральних цінностей людини вони стосуються.
1) Не шукай правди в інших, коли в тебе її немає! 2) Брехня і приятеля робить ворогом. 3) Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. 4) Друзі пізнаються в біді. 5) Добро роби скільки можеш, від того ніколи не занеможеш. 6) Гроші — сила: одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять
Проблемна ситуація
Ø Поміркувати, які морально-етичні проблеми хвилюють сучасних юнаків і дівчат. Сформулювати ці проблеми так, щоб їх можна було використати як заголовки майбутніх газетних заміток чи статей.
ІV. Колективна робота з текстом-зразком
Творче з елементами аналізу
Ø Прочитати учнівський твір. Визначити тип мовлення. З’ясувати, чи актуальна тема висвітлюється автором у творі. Виділити мікротеми висловлювання (скласти план).
ЧИ МОЖНА ПОКРАЩИТИ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН НАШОГО МІСТА?
Ми вступаємо в життя в епоху інтенсивного розвитку не лише науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічного прогресу: забруднення повітря, високий рівень шуму та радіації, страшні людські хвороби. Про це все я дізналася з газет, журналів, книжок, телепередач. Людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмислить життєві цінності.
Ця проблема цілком стосується і нашого міста. Дуже прикро дивитися, як вирубають дерева перед будівлями, забруднюють колись квітучі зони відпочинку в парках. На мою думку, необхідно розробити цілу програму щодо поліпшення стану екології в місті, займатися пропагандою зелених насаджень.
Нещодавно у книзі «Твоя планета Земля» я прочитала про конкурси на краще подвір’я в Голландії. Уявляєте, там кожного місяця визначають переможців у такій номінації! Господарям присвоюють звання почесних мешканців міста і нагороджують премією для подальшого поліпшення паркових зон. А в Харкові ще в 1988 році відбулося перше в Україні дитяче природоохоронне свято — День деревонасаджень. У центрі міста було висаджено понад 5000 дубів, ясенів і кленів. Невже ми цього не зможемо зробити?! Отак, зібравшись гуртом, прибирати вулиці міста, садити дерева та кущі, а потім усе це дбайливо зберігати!
Особисто мене ця тема настільки хвилює, що я навіть у створенні власного проекту (це було домашнім завданням з інформатики) зробила студію флористики. Мені дуже хочеться, щоб наше місто було схоже на величезний сад, а в ньому жили щасливі люди. Але це все може статися тільки тоді, коли всі цього забажають і зрозуміють, що Земля не належить нам - це ми належимо Землі (Анастасія Р.).
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація мовленнєвознавчих понять
Дослідження-характеристика
Ø Прочитати народні вислови. З’ясувати, яких загальнолюдських і моральних цінностей людини вони стосуються.
1) Не шукай правди в інших, коли в тебе її немає! 2) Брехня і приятеля робить ворогом. 3) Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. 4) Друзі пізнаються в біді. 5) Добро роби скільки можеш, від того ніколи не занеможеш. 6) Гроші — сила: одних підкуплять, других напоять, а третім лиха накоять
Проблемна ситуація
Ø Поміркувати, які морально-етичні проблеми хвилюють сучасних юнаків і дівчат. Сформулювати ці проблеми так, щоб їх можна було використати як заголовки майбутніх газетних заміток чи статей.
ІV. Колективна робота з текстом-зразком
Творче з елементами аналізу
Ø Прочитати учнівський твір. Визначити тип мовлення. З’ясувати, чи актуальна тема висвітлюється автором у творі. Виділити мікротеми висловлювання (скласти план).
ЧИ МОЖНА ПОКРАЩИТИ ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН НАШОГО МІСТА?
Ми вступаємо в життя в епоху інтенсивного розвитку не лише науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічного прогресу: забруднення повітря, високий рівень шуму та радіації, страшні людські хвороби. Про це все я дізналася з газет, журналів, книжок, телепередач. Людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмислить життєві цінності.
Ця проблема цілком стосується і нашого міста. Дуже прикро дивитися, як вирубають дерева перед будівлями, забруднюють колись квітучі зони відпочинку в парках. На мою думку, необхідно розробити цілу програму щодо поліпшення стану екології в місті, займатися пропагандою зелених насаджень.
Нещодавно у книзі «Твоя планета Земля» я прочитала про конкурси на краще подвір’я в Голландії. Уявляєте, там кожного місяця визначають переможців у такій номінації! Господарям присвоюють звання почесних мешканців міста і нагороджують премією для подальшого поліпшення паркових зон. А в Харкові ще в 1988 році відбулося перше в Україні дитяче природоохоронне свято — День деревонасаджень. У центрі міста було висаджено понад 5000 дубів, ясенів і кленів. Невже ми цього не зможемо зробити?! Отак, зібравшись гуртом, прибирати вулиці міста, садити дерева та кущі, а потім усе це дбайливо зберігати!
Особисто мене ця тема настільки хвилює, що я навіть у створенні власного проекту (це було домашнім завданням з інформатики) зробила студію флористики. Мені дуже хочеться, щоб наше місто було схоже на величезний сад, а в ньому жили щасливі люди. Але це все може статися тільки тоді, коли всі цього забажають і зрозуміють, що Земля не належить нам - це ми належимо Землі (Анастасія Р.).
Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.