РЕБЯТА , Андрій Чайковський, повість «За сестрою». Розділ VІІ. Тест
ІІ варіант
1.Павлусь разом із татарами їде в А івку Б Крим В Київ
2.Татарин нагодував його А фруктами Б солодощами В паляницею та молоком
3.Спілкуючись із татарами, Павлусь А більше слухав, ніж говорив Б вивчивши
татарські слова, послуговувався ними в розмові для вправи В розповів про себе
4.Між татарами Павлусь почував себе А комфортно, не знав, що між ними такі
добрячі люди бувають Б упевнено, спокійно В невпевнено, боязко
5.Татари купці запропонували хлопцеві А поміркувати над прийняттям їхньої
віри Б бути з ними, прийняти їхню віру, зректися хреста В залишитися жити в
Криму назавжди
6.Павлусь запитав, чи його теж продадуть у Криму на базарі, відповідь:
А добрих хлопців ніхто не продає, а держить при собі Б буде видно по
обставинах В ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара
7.Павлусь не хотів розлучатися з купцями тому, що А з ними безпечно, не
страшно, Б з ними веселіше В буде їздити по всьому Криму й відшукає сестру
8. Татари дуже здивувалися, коли Павлусь А був допитливим, добре співав
Б розмовляючи з чумаками, не просився викупити його та взяти додому
В проявляв інтерес до їхньої культури
9.Насправді Павлусь по дорозі в Крим А пильно придивлявся до всього,
намагався запам’ятати все те, по чому цю дорогу можна було б упізнати
Б був замкнутим, але дуже уважним В дуже сумував за рідним краєм
10. За Перекопом хлопчині стало А весело Б сумно В страшно
11.В оселі Сулеймана-ефенді Павлусь помітив А багато нового й невідомого
для себе Б багатьох людей, які говорять українською мовою В всі вікна нагорі
були заслонені густою дерев’яною решіткою
12.З турецьким паном Павлусь говорив А вільно, з посмішкою Б прямо й
відверто В без страху
13.Мустафа наказав потурнаку-наставнику А зухвалого хлопця випарити й до
конюхів дати Б не давати йому їсти В не спускати з Павлуся очей
14.Земляк Остап А розповів про особливості життя в домі Б дав гарні поради
В скинув з хлопця сорочку і помастив маззю рани після нагайки
15.У реченні «Він сидів на землі нерухомо, мов колода » автор використав
художній засіб А епітет Б метафору В порівняння
16.Висловіть власні враження про життя Павлуся в оселі турецького пана.
Объяснение:
"Еней був парубок моторний"
(за поемою І. П. Котляревського "Енеїда")
Поема "Енеїда" І. П. Котляревського — унікальний твір української літератури за своїм жанром, темою, художніми особливостями. Де ще зустрінеш такий густонаселений твір у нашій літературі? Головним героєм поеми став звичайний собі "парубок моторний" Еней. Якщо Вергілій у своїй поемі "Енеїда" з до цього образу хотів підкреслити благородне, "божественне" походження римського народу (як відомо, Еней — онук Зевса, син богині Венери), то Котляревський розповів про нього як про українського козака.
Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Кошовий Еней — троянець відважний, хоробрий ватажок, умілий організатор і керівник. Він хоч, на перший погляд, і мало чим відрізняється від своїх друзів-гультіпак, та все-таки у вирішальну хвилину саме йому доводиться приймати рішення. Згадаймо шторм на морі, коли Еней здогадується "всунути в руку Нептуну" півкопи грошей. Результат бою з рутульцями теж залежав від двобою Енея з Турном. До того ж хоч і здається Еней іграшкою в руках богів, він сам по своїй волі спілкується з богами, спускається в пекло, аби дізнатись, як діяти далі. Він передусім покладається на себе та своїх друзів, а потім уже на волю богів.
По-різному змальовує Котляревський свого героя. З гумором, з ущипливою усмішкою, але завжди з любов'ю. Так, він розумний, здатний на дипломатичні стосунки з Ацестом, Евандром, відчайдушний, сміливий вояка, вірний троянському побратимству. Але письменник ніколи не ідеалізує його. Це насамперед завзятий козак-запорожець, який "садить гайдука", любить багато випити й добре погуляти. Портретний образ Енея зустрічається в тексті не раз, та не завжди він змальований світлими фарбами. З похмілля у нього "Опухли очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило".Звичайно, такого зображення вимагала травестійно-бурлескна тональність поеми, але це змалювання героя не викликає читацького осуду. Нам симпатичний цей герой, бо він з роду козацького. Це пройдисвіти, босяки, гультіпаки, але водночас лицарі, герої, неймовірно витривалі й надійні люди. Як частину цілого подає нам образ Енея великий майстер слова. Козак — це завжди частина великого козацького братства, а чи є що святіше за братство для козака?
Як і на початку поеми, в кінці Еней такий самий життєрадісний ватажок-гульвіса, здатний до залицянь і горілки, легковажний, та, коли треба, — розсудливий, строгий і хитрувато-дотепний. Яскравий, живописний і такий земний, веселої української вдачі цей літературний герой.
Я впевнений, що у кожної людини є приємні і хороші спогади про рідний край. Рідний край – особливе місце, все тут рідне, знайоме. Люди, що народилися в одному краї і що зустрілися в іншому місті або країні, щиро раді зустріти земляка, навіть якщо його не знають.
Природа тут особлива, не така, як в інших місцях . Мій рідний край гарний у будь-яку пору року. Влітку мені подобаються зелені простори полів і лугів , восени – золотисті березові гаї, а взимку – білі замети і сніжинки, що повільно летять до землі, хуртовини і іскристий на сонці сніг. Кожна квіточка знайома, кожна стежинка, і навіть не хочеться нічого зривати, знаючи, що це росте на рідній землі.Природа рідного краю – це не тільки краса пейзажів, але ще й стан душі, надзвичайно гостре відчуття справжньої Батьківщини, яке кожна людина трепетно зберігає в собі довгі роки. Безтурботність долин і полів, велична гордовитість лісів, неспішні річки і дзеркала озер, мінлива волелюбність моря – всі ця природна краса воістину прекрасна.