Розгадайте кроссворд " Русалочка из 7-В"
1. как завут младшего брата главной героини.
2.как называли художника в селе.
3.кто мог видить главную героиню в семейная реликвия, которую дарили на свадьбу.
5. С какого предмета главная героиня могла путишествовать во времени.
6.как завут главную героиню
7.какого цвета были ногти одноклассницы главной героини.
8.кем была Снижана для главной героини.
9.фамилия одноклассницы Ирки
Українська література другої половини ХІХ ст. (с. 10-11)
1. «Громаду» у Відні заснував
А Іван Пулюй
2. У Швейцарії виходив друком журнал
Б «Громада»
3. Установіть відповідність.
1 романтизм — Б зображення незвичайних, яскравих, сильних характерів, їхнього внутрішнього світу.
2 реалізм — Г зосередження уваги на найзлободенніших проблемах повсякдення.
3 натуралізм — А пізнання й відтворення істини через використання здобутків природничих наук.
4. Розкажіть про історичні обставини, у яких розвивалася українська література другої половини ХІХ ст.
На літературному процесі другої половини ХІХ ст. відчутно відбивалася політична роз’єднаність нації, що й далі перебувала в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Це позначалося на характері та інтенсивності національного самоусвідомлення українського народу, самовизначення й самоорганізації його інтелігенції. Але спільним було розгортання боротьби проти політичного й національного гніту та за розв’язання гострих соціальних суперечностей.
Від 60-х років в Україні набув значного поширення народницький рух. Групи «Землі і волі», а згодом «Народної волі» й «Чорного переділу» діяли в Києві, Харкові, Одесі, Полтаві та інших містах. Учасники народницького гуртка «Київська комуна» (1873-1874) вели пропаганду серед селян і робітників.
Інтенсивність розвитку української літератури, на жаль, призупинив спочатку Валуєвський циркуляр (1863), який декларував, що української мови «не было, нет и быть не может», а тому й забороняв друкувати українською навчальні, популярно-просвітні й духовні книги.
Емський указ 1876 р. разом із низкою додаткових цензурних розпоряджень 1880-1900 років по-своєму завершував розпочату ще Петром І політику денаціоналізації української суспільності й культури. У саму основу національної культури були спрямовані заборони українських книжок для дітей без національного чуття й усвідомлення власного національного коріння. Заборонялося вживання слів «Запорозька Січ», «козак», «воля» й навіть «Україна».
5. Розкрийте поняття «загальнолюдське» і «національне» в літературі. Проілюструйте свою відповідь конкретними прикладами.
Невід’ємною ознакою літератури є її національна своєрідність та вселюдський вимір. Це означає, що мистецтво слова кожного народу має національну самобутність, є носієм ознак, що характеризують націю, відбивають ментальність народу, його духовність. Національна своєрідність літератури позначається на тематиці й проблематиці творів, змалюванні характерних типів, що виявляють себе через індивідуалізовані риси героїв. Ця органічна якість художньої літератури певного народу яскраво розкривається через систему змістових і формальностильових особливостей, притаманних національним митцям. Проте література кожного народу несе у собі не тільки національні особливості, а й загальнолюдські, близькі читачам інших народів. Українська література є гуманістичним мистецьким феноменом, адже завжди несла великий заряд любові до людини, захищала людську гідність.
Невипадково твори українських письменників знаходили відгук у серцях читачів світу, які захоплювалися іскрометним сміхом Івана Котляревського, глибоким патріотизмом Тараса Шевченка, інтелектуалізмом Лесі Українки, гуманістичним пафосом Ольги Кобилянської, неповторною поетикою Михайла Коцюбинського. А творчість Івана Франка може бути окрасою будь-якої європейської літератури. Читачам багатьох країн імпонує пафос утвердження духовної цінності людини, її права на свободу, рівність, вільний розвиток, захист державної незалежності.
Багато століть український народ вів сувору боротьбу за свободу та визволення. Під час боротьби було створено безліч пісень, які стали незамінними для народу. При татарській неволі були пісні, в яких втілені найкращі якості справжнього українця: любов до рідної землі, сміливість, гідність.
Піднесення козацького руху пов’язано з розквітом історичної пісні. У піснях з’являється справжній козак, лицар, котрий захистить рідну землю. Козаки наділялись найкращими чоловічими якостями: сила, могутність, відвага.