я точно произведение не помню но из-за того что он хоть и был в плену он вел себя гордо, убегал много раз хоть и за это его ждало наказание,я точно не помню но что помню написал
Девлет-гірей шукав де тільки можна інформацію про свого єдиного сина Мустафу. Павлусь сказав, що це відомо його сестрі Ганусі, яка потрапила у полон. Павлусь і Девлет-гірей разом чекали вістку про те, що Гануся знайшлася. Старий татарин бачив і розумів, як переживає Павлусь за свою сестру, як чекає радісної звістки, як зрадів хлопець гарній новині. Крім того, за час перебування хлопця у Девлет-гірея, всі його встигли полюбити за веселу вдачу, за вправність, за те, що Павлусь не вважав за ганьбу вивчити татарську мову, навчитися правилам етикету у татар (Павлусь звертався до Девлет-гірея з повагою, низько кланяючись, як це було в той час прийнято у татарського народу).
цитата— Вельможний пане! — заговорив Павлусь, низько кланяючись. — Дозволь мені поїхати назустріч сестрі. Моє серце так стужилось за нею... Дозволь мен
— Дати йому доброго коня! Ти візьми другого, — каже до гінця, — проведи хлопця назустріч.
Зараз вивели осідлані коні. Павлусь скочив на коня, як птах і, вклонившись Девлет-ґірееві, поїхав. В ньому серце скакало з радости.
А старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: "Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря й оборонця".
я точно произведение не помню но из-за того что он хоть и был в плену он вел себя гордо, убегал много раз хоть и за это его ждало наказание,я точно не помню но что помню написал
Відповідь:
Моя думка і враження:
Девлет-гірей шукав де тільки можна інформацію про свого єдиного сина Мустафу. Павлусь сказав, що це відомо його сестрі Ганусі, яка потрапила у полон. Павлусь і Девлет-гірей разом чекали вістку про те, що Гануся знайшлася. Старий татарин бачив і розумів, як переживає Павлусь за свою сестру, як чекає радісної звістки, як зрадів хлопець гарній новині. Крім того, за час перебування хлопця у Девлет-гірея, всі його встигли полюбити за веселу вдачу, за вправність, за те, що Павлусь не вважав за ганьбу вивчити татарську мову, навчитися правилам етикету у татар (Павлусь звертався до Девлет-гірея з повагою, низько кланяючись, як це було в той час прийнято у татарського народу).
цитата— Вельможний пане! — заговорив Павлусь, низько кланяючись. — Дозволь мені поїхати назустріч сестрі. Моє серце так стужилось за нею... Дозволь мен
— Дати йому доброго коня! Ти візьми другого, — каже до гінця, — проведи хлопця назустріч.
Зараз вивели осідлані коні. Павлусь скочив на коня, як птах і, вклонившись Девлет-ґірееві, поїхав. В ньому серце скакало з радости.
А старий татарин, дивлячись на нього, подумав собі: "Славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві! Коли б його Аллах просвітив та до нашої правовірної віри привернув, придбав би собі іслам славного лицаря й оборонця".
Пояснення: