«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
вуха пообриваю та свиням викину, анциболотники, шминдрики, авантюрист шмаркатий, ремиґав, як той старий віл; страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік боїться, вишкварки, нема на них буцегарні.
використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації:
слова «кінозірки» після вдалого приземлення — політ пройшов нормально, почуваю себе добре, невагомість і перевантаження перенесла задовільно; про врятованого цуцика: Пульс нормальний, невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
неграмотна дитяча мова:
Ярищині загаза чогтова;
так тобі й тгеба;
щоб ти гозбив свою погану могду, опозогив.
вживання приказок, прислів'їв, фразеологізмів:
реп'ях до собачого хвоста;
Ява міняв професії, як циган коней;
шукай вітра в полі, добре кусай — і будеш, як бугай, галасують, як баби на базарі;
дуля з маком;
дати дриза.
несподівані порівняння:
очі — наче тракторні фари;
землю гребе ногами, як екскаватор;
ми заклякли, мов курчата перед шулікою;
звиваючись черв'яком, навстоячки крутила педалі; я почув, як вона, загримівши кістками, побігла-покотилася кудись геть по дорозі;
Орли! Соколи! Гзнгстери, а не хлопці!
наділення тварин незвичними кличками:
корова Контрибуція, бугай Петька, цап Жора, цуцик Собакевич.
використання зниженої лексики, лайливих слів:
вуха пообриваю та свиням викину, анциболотники, шминдрики, авантюрист шмаркатий, ремиґав, як той старий віл; страшнюче мурмило, що його навіть сам зоотехнік боїться, вишкварки, нема на них буцегарні.
використання наукової чи професійної лексики в буденній ситуації:
слова «кінозірки» після вдалого приземлення — політ пройшов нормально, почуваю себе добре, невагомість і перевантаження перенесла задовільно; про врятованого цуцика: Пульс нормальний, невагомості нема. Тиск триста атмосфер. Прийняв на борт потерпілого товариша Собакевича.