Автор «Неймовірних пригод Івана Сили» О. Гавриш наполягає на тому, що цей твір — дитяча казка. Але, як на мене, розповідь про Івана Силу — це пригодницька повість про видатну людину.
Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.
На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі.
«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
Спільне : Чіпка та Грицько - друзі дитинства. Обидва з бідних сімей. Обидва працьовиті та хазяйновиті. ГРИЦЬКО : Коли Грицько підріс він пішов на заробітки, бажав стати багатим ( це бажання зробило його скупим ). Головною метою було одружитися на багатій дівці. В творі його зображують як егоїста, корисливу людину. Постійне бажання до власного збагачення. Злорадство до Чіпки. Він ніколи не чинив опір та не хотів бунтувати. Доброзичливий, недалекоглядний, заздрісник, лицемір, повністю відсторонений від громадських справ. ЧІПКА : Людина яка бореться за правду та справедливість з вольовим характером. Але у пошуках правди звертає на неправильний шлях. Стає вбивцею, випиває з поганою компанією, поступово морально деградує. Повністю розчарований у світі - не вірить в справедливість. Людина смілива, бунтар, наполегливий .
Отже, можна зробити висновок, що Грицько та Чіпка починали свій життєвий шлях однаково, але потім їх характери змінилися. Чіпка - в пошуках справдливості стає вбивцею. А Грицько все життя намагається заробити гроші, корисливий. Але він не є бунтарем як Чіпка, Грицько тиха, спокійна людина, яка не приймає участі в житті громадськості.
Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак (сценічне ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн аплодували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.
На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але добре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі.
«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гавриш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.
Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, заступився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус заборонив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тренував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чемпіона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із найскладніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках завжди перемагає добро і благородство.
ГРИЦЬКО :
Коли Грицько підріс він пішов на заробітки, бажав стати багатим ( це бажання зробило його скупим ). Головною метою було одружитися на багатій дівці. В творі його зображують як егоїста, корисливу людину. Постійне бажання до власного збагачення. Злорадство до Чіпки. Він ніколи не чинив опір та не хотів бунтувати. Доброзичливий, недалекоглядний, заздрісник, лицемір, повністю відсторонений від громадських справ.
ЧІПКА :
Людина яка бореться за правду та справедливість з вольовим характером. Але у пошуках правди звертає на неправильний шлях. Стає вбивцею, випиває з поганою компанією, поступово морально деградує. Повністю розчарований у світі - не вірить в справедливість. Людина смілива, бунтар, наполегливий .
Отже, можна зробити висновок, що Грицько та Чіпка починали свій життєвий шлях однаково, але потім їх характери змінилися. Чіпка - в пошуках справдливості стає вбивцею. А Грицько все життя намагається заробити гроші, корисливий. Але він не є бунтарем як Чіпка, Грицько тиха, спокійна людина, яка не приймає участі в житті громадськості.