Сіроманець1. Дайте вiдповiдi на запитання 1) Хто такий Сашко, його вік, де він живе? 2) Хто його батьки, як вони ставляться до нього? 3) Чим він займається, як вчиться, що вміє робити? 4) Як хлопець ставиться до Сіроманця, чому, що для нього зробив? 5) Які риси характеру притаманні Сашкові, у чому вони виявляються? 6) Чи має хлопчик мрію, яку саме? 7) Чим Сашко відрізняється від багатьох сучасних школярів? 2. Скласти цитатну характеристику Сашка (Цитата з твору Риса характеру_) ПРИКЛАД (можна у виглядi таблицi) Цитата з твору Риса характеру "Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем" Цілеспрямованість 3. Міркування "Моє ставлення до вчинків Сашка 1. Чи здатний Сашко на самостійні вчинки у відстоюванні своєї позиції? 2. У чому виявляється самостійність Сашка? 3. Як би ставився хлопчик до вовка – справжнього хижака? 4. Чому хлопчик захищає вовка та допомагає йому? 4. План до характеристики Сашка 1. Сашко – головний герой повісті Миколи Вінграновського "Сіроманець". 2. Хлопчик – допитливий, старанний учень. 3. Основні риси характеру Сашка: - любов до природи сть; - співчутливий та турботливий; - розсудливий та сміливий; - відчуття несправедливості, смуток через поведінку дорослих. 4. Мрія хлопчика. 5. Моє ставлення до Сашка
1. У творі "Веселка" Ігоря Калинця веселка - це уособлення української дівчини, що красується вишуканим виглядом, зокрема традиційно яскравим віночком ("Надягла веселка стрічок-стрічок"). Князенко Соняшник як відображення гідного парубка зачаровується бездоганністю української дівчини, адже бачить у ній особливі українські якості. На мій погляд, веселка символізує оптимізм, бо ж після дощу хмарне небо немов розквітає - веселка посміхається своїми мальовничими вустами до всякого, хто бачить її; також образ веселки натякає на привітність і доброзичливість українок у зв'язку з насиченим забарвленням прекрасного природного явища, котре радує оточуючих; до слова, веселка могла би бути втіленням вродженої мудрості та терплячості українських краль, адже щоб з'явитися на очах у людей, веселці доводиться пройти крізь непростий шлях: перечекати зливу, обминути дощові хмари та нарешті засяяти на небосхилі. Отже, я вважаю, що князенка Соняшника - молодого хлопця, вразили саме українські, сильні риси у веселці, адже це - рідне, затишне, та й ще настільки поважне! І, напевне, він дійсно достойний обранки ("перестрів її князенко Соняшник із золотим черевичком в руці"), бо веселкою насолоджуватися може лише той, хто насправді помічає та цінить її красу.
2. Вода - мати всього живого, що нас оточує. Про це свідчать рядки з твору "Криничка" Ігоря Калинця. Криниченька розповідає про свої взаємовідносини з підземною водою, котру шанобливо називає своєю матір'ю. Криниця віддає воду усім, хто звертається до неї, а сама цей дар отримує з багатства своєї щедрої неньки. Про це нам відомо зі змісту: тут згадується і хмаринка, і метелик, і калина, і навіть величне сонце. Але найголовніше - підземна вода навчає мудрості та ділиться поглибленим досвідом: коріння вірного землі та вдячного воді дуба, частування неповторним студеним молоком, знайомство з русалкою з далекого водяного царства - в усьому цьому виражаються секретні знання живильного джерела та його тихе розуміння сущого буття. Вичерпна свідомість і для людини важлива, бо чим багатше наш внутрішній світ, як і вода підземна, тим ширше наші орієнтири, тим чистіше ми можемо почути голос наших предків-покровителів і берегти священну мудрість, звідусіль наповнюючу світ життям.
У п’єсі відображено зміни, які відбулися в українському селі після реформи 1861 року. Мартин Боруля — чиновник, тобто вільна людина, яка сплачує грошовий податок. Як бачимо, чиновники — досить заможні люди, у них велике господарство, на якому працюють також і наймані робітники — збіднілі селяни. Мартин платить робітникам «на своїх харчах тридцять рублів», крім того, утримує сина-чиновника. Відповідно до указу, чиновники були зобов’язані подати документи, які підтверджували б їхнє дворянське походження. Якщо ж таких документів не буде, то їх прирівняють у правах до селян. Тому Красовський демонструє зверхність над Борулею.