с тестом к баладе (Тополя) З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий-серденько?» дівчина зверталася до: *
матері
бабусі-ворожки
лебедя
тополі
Поле, широке, зелене, порівнюється з: *
смарагдом (изумрудом (рос.))
килимом
морем
океаном
Скільки років чекала молодиця свого козака? *
шість
чотири
п’ять
два
Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»? *
соловейко
жайворонок
ластівка
синичка
Тополю у творі названо: *
чорнявою і красивою
високою і сухою
тонкою і гнучкою
молодою і квітучою
Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її: *
розвеселити співами
віддати заміж за сільського коваля
засватати за старого, багатого
запроторити в монастир
До кого поет звертається у своєму творі? *
до дівчат-молодиць
до всього українського народу
до хлопців-козаків
до батьків
І
Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов’янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.
Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі. Климко охоче прибирав воду за дядьком, насипав йому гарячої запашної юшки, хвалився своїми чепурними зошитами й очікував традиційного гостинця, якого той ніколи не забував привезти з поїздки. Одного разу дядьків паровоз не повернувся із рейсу — в нього влучила бомба. Загинули машиніст і його помічник. Климко залишився сам.
Відповідь:
епітети: осінь - золота, багата, мила, люба, щедра, урожайна, чудова, благодатна, справжня, дощова, суха, холодна, тепла, сумна, плаксива, весела
метафори осінь - пливе (над землею), їде (на баскомку коні), йде (по лісах і полях), лине (піснею над землею), летить (бабусиним літечком або в плані швидкоплинна), пролітає (вітрами), сурмить, сумує, радіє,
порівняння: осінь - як золотоволоса дівчина, як руда дівчина, як чарівниця, як цариця, як художниця, як щедра господиня, як маляр
персоніфікація: кружляє (листям у танку), одягає (ліс у багряні одежі), малює, пише, обливає, розливає (тумани над рікою), сміється (останніми теплими промінчиками сонця), плаче (дощами), сурмить, говорить, співає
Пояснення: