Стихотворение «Детство»: анализВ своем стихотворении автор возвращается в во времена своего беззаботного детства. Он делиться с читателем теми сокровенными моментами, которые переживал во время общения с природой. Детство ассоциируется у Бунина с жарким летним утром, с солнечными зайчиками, весело прыгающими в бору, со смолистым ароматом сосен, с нежностью теплого песка.Маленькому мальчику кажется, что стволы деревьев гигантские, а он – всего лишь маленькая частица этого мира. Главный герой произведения ощущает свой юный возраст, он понимает, что вся его жизнь впереди – такие мысли приносят радость и наслаждение от каждой минуты.Автор не вспоминает негативные моменты своего детства, этот период связан с позитивными эмоциями, которые несет в себе прикосновение к величию природы. Воспоминания о детстве навсегда остались в памяти Ивана Бунина.Чему учит нас произведение «Детство»Детство – это скоротечная пора, вернутся в которую, можно только лишь совершив путешествие в своей памяти. Автор учит нас ценить каждый момент своего детства, учиться видеть красоту даже в самых обыкновенных вещах.Со временем дети вырастают, у них появляются разные взрослые заботы. Однако моменты, которые переживает каждый человек в своем детстве, должны оставаться в душе всю жизнь.
Наш світ постійно вдосконалюється, стає красивішим, як глянцева обкладинка новомодного журналу. Винахідники і дизайнери працюють над цим, не покладаючи рук. Вони мріють зробити наш завтрашній день набагато простіше, комфортніше, зручніше, але, на жаль, не завжди ці дії сприятливі для суспільства. Часто знищується природа, навіть старовинні предмети.Всім відомо і вже давно, що сенс життя людини - творити добро. Інакше йому не вижити.Можна отримати хороший прибуток, продавши лісу і зробивши з них зручні меблі. Можна їздити на дорогих автомобілях, а потім задихатися від дефіциту кисню. І буде все одно - бідний ти чи багатий, робітник чи професор. Адже це виглядає так, ніби людство сидить на гілці і пиляє її. Може, все ж пора нам задуматися? Теоретично - можна пересилитися на іншу планету, яка рясніє всім необхідним. А може, краще зберегти свою планету? Якщо кожен може подбати про своє село, вулицю, місто, будинок, посадить дерево, то вже вклад у загальну справу буде вагомим. Бути байдужими не можна. Життя може бути корисним і радісним не тільки для себе, а й для оточуючих людей.Поспішайте робити добро!