Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання В.Кава«Пиріжок з калиною». З великим захопленням я прочитала це оповідання . Головний герой оповідання- Митько.Він дуже симпатизує читачам своєю добротою,культурністю та щедрістю. Митька та Федора образили старшокласники ,вони відійшли до верби та почали лаяти «шостаків».Хлопці розуміють істинну цінність розума . Митько ненавмисно попав у Ніну Жук замашною сніжкою. Його одразу почала мучати совість, щож буде з оком Ніни. Підглянув у вікно дівчини , вона помітила його. Хлопчик почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. Митько нічого не пошкодував для Нини , віддав усе що було в кишені. А нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.
Це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.
Мені дуже сподобалося оповідання В.Кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання «Пиріжок з калиною « та переконатися в талановитості цього письменника.
Я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання В.Кава«Пиріжок з калиною». З великим захопленням я прочитала це оповідання . Головний герой оповідання- Митько.Він дуже симпатизує читачам своєю добротою,культурністю та щедрістю. Митька та Федора образили старшокласники ,вони відійшли до верби та почали лаяти «шостаків».Хлопці розуміють істинну цінність розума . Митько ненавмисно попав у Ніну Жук замашною сніжкою. Його одразу почала мучати совість, щож буде з оком Ніни. Підглянув у вікно дівчини , вона помітила його. Хлопчик почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. Митько нічого не пошкодував для Нини , віддав усе що було в кишені. А нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.
Це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.
Мені дуже сподобалося оповідання В.Кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання «Пиріжок з калиною « та переконатися в талановитості цього письменника.
І печаль і гнів залишилися про війну
По щоці сльоза катілася у діда
Від сім'ї висіло фото на стіні.
Не зломили духу нашого солдата
Всю війну пройшов і переміг
Тільки вдома, де він жив коли - то
Не було і не було могил.
З фотографії очі дружини дивилися
Дочка тягнула рученьки до батька
А у вухах слова, слова дзвеніли
І бігли сльози по обличчю.
Папа, папочка рідний, де ти?
Я боюся, ну чому вогонь?!
Чому тут всі стоять роздягнені
Чує голос - донечку не чіпай!
Відомсти за нас, за всіх, коханий!
За тебе я Господа прощу
Щоб ти був завжди непереможний
Чи не прости ти цього ворогові.
Дорогою ціною дісталася нам Перемога
І печаль і гнів залишилися про війну
По щоці сльоза катілася у діда
Від сім'ї висіло фото на стіні.