Що спільного між Лукашевою матір’ю і Килиною?
– Як одягається Килина? Чи є вона працьовитою?
– Чи розуміла Килина, що Мавка – не наймичка?
– В якому епізоді драми Лукашеві мати і Килина проявляють себе
найогидніше?
– Чи мають ці жінки позитивні риси? Якщо так, то які?

Лагеев ю. новая книга людмилы чижовой / ю. агеев // южная правда. - 2003. - 13 сент. - с. 2.агеев ю. строки людмилы чижовой / ю. агеев // южная правда. - 1996. - 20 июня.агеев ю. хороший подарок детям / ю. агеев //южная правда. - 2001. – 23 июня. - с. 2.береза і. осіння казка людмили чижової / і. береза // радянське прибужжя. - 1996. - 20 лют.бойченко в. емигея – моя / в. бойченко // радянське прибужжя. - 1999. - 18 верес.бойченко в. переднє слово / в.бойченко // води живої джерело / л. чижова. - миколаїв, 1994. - с. 3.даниленко т. “і розів`ються, і розквітнуть зело і мова на землі” / т. даниленко // радянське прибужжя. – 1996. - 25 трав. - с. 4.даниленко т. ода матери / т. даниленко // рад. прибужжя. - 1997. - 15 квіт.діордіца д. творчість людмили чижової / д. діордіца // краєзнавчий альманах. - 2001. - вип. 1. - с. 80-86.даниленко т. повість довжиною в людське життя / т. даниленко // рідне прибужжя. - 2010. - 16 лют. - с. 4.жайворонок т. сказочная страна людмилы чижовой / т. жайворонок // южная правда. - 2010. - 6 февр. - с. 3.жусєв і. "митець свій власний творить світ" / і. жусєв // родной причал. - 2006. - 27 сент.-3 окт. - с. 2.з творчої когорти // рідне прибужжя. - 2009. - 22 серп. - с. 3.иванов, с. полный сундук сказок / с. иванов // наш город. - 2010. - 10-16 февр. - с. 9.йде пророк на урок // родной причал. - 1995. - 14-20 сент. - с. 4.костюк л. дорога ложка к обеду, а сказка – к лету / л. костюк // южная правда. - 2001. - 26 мая.костюк л. пахнут детством чабрец и мята // вечерний николаев. - 1996. – 13 июня.кремінь д. зоряний колодязь / д.кремінь // рідне прибужжя. - 2003. – 23 груд. - с. 4.кузнецов а. из глубины народной криницы / а. кузнецов // вечерний николаев. - 2003. - 11 нояб. - с. 1.людмила чижова  : біогр. довідка // література рідного краю: письменники миколаївщини  : посібник-хрестоматія. - миколаїв, 2003. - с. 137-139.людмила чижова  : біогр.довідка // чижова л. ода матері. – миколаїв, 1997. – 3 с. обкл.людмила чижова  : біограф.довідка // миколаївський оберіг. - 2004. - с. 316-317.миронов ю. предисловие к книге / ю.миронов // барви літа / л. чижова. - миколаїв, 1994. - с. 1.неиссякаемый источник вдохновения // южная правда. - 2009. - 22 авг. - с. 4.нежно о женщине // родной причал. - 1997. - 27 марта - 2 апр. - с. 4.нові члени спілки письменників україни // літературна україна. - 1997. – 12 черв.просто женские стихи // вечерний николаев. - 2009. - 22 авг. - с. 3.скуратівський в. вступне слово / в. скуратівський // окраса життя /л. чижова. - миколаїв, 1996. - с. 2.степаненко н. новая книга людмилы чижовой / н. степаненко // южная правда. - 2008. - 29 мая. - с. 5.христова н. "в мене серце зіткане з пісні" / н. христова // вечерний николаев. - 2004. - 28 авг. - с. 3.январев э. цветы людмилы на рушниках / э.январев // досуг. - 1995. –2 марта.юдмила чижова -

Наприкінці xix – початку xx століття театральне мистецтво україни переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. цей розквіт українського театру пов'язаний, не в останню чергу, з драматургією і. карпенка-карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи.українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. популярними були псевдокомічні п'єси «з народного життя» або історичні драми.і. карпенко-карий зміг збагатити літературу видатними п'єсами, в яких відобразив сучасний стан народу, сучасні типи та характери.одним із таких творів стала п'єса «сто тисяч» . драматурга боляче вражало переродження здорового національного селянського характеру під впливом глитайства, любові до грошей, жаги до накопичення. герой «ста тисяч» – герасим калитка. карпенко-карий використовує прізвище, що вже характеризує героя: калитка – це кошель для грошей. справді, для герасима гроші – це найдорожче, але як справжній селянин він не цінить їх як вони є. він скупає землю, бо це для нього істинне багатство. на початку комедії бачимо герасима калитку володарем «кругленького шматочка» у двісті десятин землі. але мрії його сягають далі: скупити всю землю навкруги, щоб ішов день – калитчина земля, ішов два – як він собі уявляє це щастя, в нього «диханіє спирає» .щоб мати гроші на купівлю землі, герасим калитка готовий на все. і наймити, і рідні працюють у нього як заведені, а йому все здається, що вони тільки «губами плямкають» . одружуючи сина, він понад усе вишукує невістку з грішми, використовуючи дітей як товар. а дочку видає заміж, не обіцяного посагу. як буде жити дитина – неважливо, тим більше не хвилюють герасима зуби, втрачені під час бійки, яку вчинили розлючені свати. втратив зуби – зате гроші цілі.комізм наростає. хитрий, працьовитий, спритний мужик скуповує землю збіднілих шляхетних власників, які «погоріли» на своїх бажаннях. але йому все замало. якби одразу ж – і сто тисяч! і тут закономірно з'являється шахрай невідомий. жадібна та нерозумна людина – краща здобич для нього. він пропонує протизаконну аферу – купівлю фальшивих грошей. герасимові запаморочилося в голові – ось воно багатство, без боротьби та праці. спочатку він виходить переможцем, обдуривши невідомого на дві тисячі. але той має добрий досвід, і калитка замість ста тисяч отримує різаний папір.тут, як часто у карпенка-карого, п'єса переростає в трагікомедію. вражений утратою грошей, а внаслідок цього – утратою землі, яку він прагне купити, калитка намагається повіситись. життя людини знов має менший сенс, ніж гроші. врятований калитка ридає не над тим, що ледве не згубив душу, а над тим, що «пропала земля смоквинова! » .страшними словами закінчує карпенко-карий п'єсу «сто тисяч» . головний герой кричить: «нащо ви мене зняли з вірьовки? краще смерть, ніж така потеря! » це смішно й боляче, бо людина втратила не кохання, не здоров'я, не рідних, не батькі усе, що завжди було й буде найважливішим у житті. драматург сміється. але сміх той невеселий, бо якийсь інший герасим калитка може стратити без жалю не своє, а чуже життя, щоб отримати свої сто тисяч.